Лідер гурту Mad Heads Вадим Красноокий: патріотизм – це в першу чергу наполеглива праця.

  • By UC Family Magazine
  • 20 Jan, 2012

  Вадиме,   торік   групі   Mad Heads   виповнилось двадцять років.   Ваша група – однолітка незалежної України. Ви за цей час змінились. А наскільки, на ваш, погляд змінилась Україна?

  Україна змінилась однозначно. В той час, коли була заснована наша група, Україна відродила свою державність. Українське суспільство тоді ще не розуміло, що потрібно багато працювати для того, аби Україна дійсно відбулась як самостійна держава. Зараз вже більше людей розуміє, що нічого не буває задармо.

  Ви народилися в російськомовній сім’ї, розмовляли російською, та згодом усвідомили, що Ви українець і перейшли на українську мову. Як відбулося це усвідомлення?

  Патріотизм закладений у більшості людей, незалежно від того, якою мовою вони розмовляють. Я завжди відносився до української мови з великою повагою. Багато речей зрозумів завдяки тому, що ми часто подорожували. Коли ми ще співали англійською мовою, то вже тоді позиціювали себе як українська група. У перші роки української незалежності для середньостатистичного жителя західної Європи було абсолютно незрозуміло, що таке Україна. Нас запитували: “А ви якою мовою спілкуєтесь? Ми відповідали, що російською.  – А українська мова існує – цікавились вони? Ми відповідали, що існує і європейці дуже дивувались, чому ми не розмовляємо між собою українською, якщо гордимося, що ми з України. Тоді я вперше серйозно задумався над тим, що ми звикли до того стану, що склався і не усвідомлюємо, що це неправильно. Але коли вже почали співати українською мовою, тоді я почав принципово розмовляти українською на телебаченні, радіо та інших публічних виступах. Потім зрозумів, що сам собі заперечую: начебто пропагую українську мову, а в побуті все одно спілкуюся російською. І в результаті повністю перейшов на українську. Взагалі кияни, в більшості, добре знають як українську, так і російську мову, але вважають, що, спілкуючись українською, будуть помилятися через відсутність практики. Це просто такий психологічний чинник. Просто людина мусить позбутися будь – якої закомплексованості під час спілкування українською мовою.

– Чи не   здається, що останнім часом все більшу популярність завойовує націонал – патріотизм? Але по суті йдеться не про патріотизм, а лише про спекуляції, за допомогою яких політики намагаються маніпулювати свідомістю людей?

  Я вважаю, що патріотизм – це в першу чергу наполеглива праця. Кожен з нас може зробити якусь корисну справу для своєї країни. У 2010 – му ми випустили новий альбом “Українska”. Це підбірка українських народних пісень в нашому стилі. І коли мене запитують, чи це акт патріотизму, то я відповідаю, що це просто класна музика. Ми хочемо, щоб люди їх співали. Якщо цей альбом має успіх, а насправді так воно і є, то це спрацьовує. Це є та робота, яку можу зробити як музикант для своєї країни. Якщо кожен на своєму місці буде мислити так само, то це буде найкращий вияв патріотизму.

– У 90 – ті роки у вас на розігріві виступав   такий собі   львівський   гурт   Океан Ельзи

  Так. “Океан Ельзи” тоді лише починав виходити на сцену, а ми були вже досить відомі. Нас тоді запросили до Львова на велику вечірку, де на розігріві були ще зовсім молоді і дуже приємні хлопці – учасники групи “Океан Ельзи”. Вони були засмучені тим, що ми не познайомилися зранку, а лише увечері на концерті, адже хотіли показати нам Львів як справжні львів’яни. Що стосується музики, то було видно, що це талановиті і цікаві хлопці. Але тоді вони ще не знайшли того, що вже мають зараз.

  Ви любите подорожувати і об’їздили вже багато країн з гастролями. Є якась країна, яка вам особливо близька або навпаки?

      Я не можу виділити якусь одну країну. Кожна гастрольна чи туристична поїздка завжди є дуже цікавою, завжди залишається багато вражень. Минулого року нас дуже гарно приймали в Канаді. Мене вразило те, що в цій країні багато канадійців українського походження, котрі якщо не вміють говорити по -українськи, то знають українські народні пісні. А це вже четверте і п’яте покоління! Пісні нашої групи багато хто знає напам’ять. І для нас було приємною несподіванкою, коли ми вперше виступаємо в Торонто, куди зійшлося багато тисяч людей, а вони співають разом з нами наші пісні. Це було більше ніж круто.

  Двадцять років тому ви назвали свою групу   Mad Heads , тобто   Божевільні голови . У 17 років це природньо, а наскільки ця назва відповідає вам сьогодні? Невже Ви ще той безшабашний сімнадцятилітній хлопець?

  Звичайно, я міняюсь, міняються наші пісні, музика. Коли ми починали, це була нестримна підліткова енергія, яку потрібно було виплеснути. Тексти пісень були не дуже важливі. Хоча останнім часом я набагато серйозніше відношусь саме до текстів. Є життєва філософія, яку я сповідую і все це вкладаю в пісню. Що стосується божевілля, то воно, звичайно, присутнє, адже таке життя музиканта. А взагалі останнім часом я починаю думати, що, можливо,   Mad Heads   не ми, а вся наша цивілізація, яка абсолютно ненормальна, а ми всього лише її породження. Присутнє якесь безумство, і воно зростає з року в рік.

– Чула, що ви написали пісню спеціально для Євро – 2012?

  Так. Ця пісня передає наше відношення до футболу, як до великої гри.

– І   плануєте виконати її на чемпіонаті?

  Чемпіонати такого рівня – це значно більше, чим футбол. Це буде “двіжняк” по всій Україні, до нас приїде багато людей, тому буде багато концертів, вечірок, тусовок. Звичайно, ми в цьому двіжняку будемо брати активну участь. Скрізь, де буде сцена, будемо ми. Остання сцена, на якій чули нашу пісню до Євро – 2012, була на Майдані Незалежності у Києві, де ми виступали у новорічну ніч.

  Восени я робила інтерв’ю з лідером відомого   російського   гурту “Аквариум”   Борисом Гребєнщиковим. Борис Борисович стверджує, що українська неформатна музика набагато ближча до світових стандартів ніж російська. Чи Ви з цим згідні і чи можете назвати когось з тих, хто на ваш погляд наближений до світових стандартів?

  Це приємний комплімент. Я думаю, що в Росії теж є багато цікавих музикантів, але мало хто з гідних є відомий. Там набагато більше знають попсу. Зрозуміло, що в Росії знають таких грандів як Борис Борисович, який став відомим ще в 80 – ті роки минулого століття на хвилі інтересу до російського року. А молодим артистам зі свіжими ідеями зараз стати популярними в Росії набагато складніше. Взагалі, мені важко сказати, хто цікавіший – російські чи українські музиканти. Є певна суб’єктивність. Коли по радіо звучить щось українське, я обов’язково слухаю. Якщо це українські артисти, мені завжди цікаво, а якщо ні, тоді треба, щоб було дуже добре і щоб дуже мені сподобалось. Мені завжди цікаво, коли українська група випускає новий альбом. Наприклад, “Океан Ельзи”, “Друга ріка”, ТНМК (“Танок На Майдані Конго”). До речі, ТНМК  – це мої друзі. У нас дійсно дуже хороший рівень.

  Ви – вегетаріанець. А що   Вас до цього спонукало ?

  Людина виживає в будь – яких умовах, в будь – якому кліматі, їсть що завгодно. Тому люди звикли їсти все, що попало. Але, оптимальною для людини є рослинна їжа, бажано сира. Я це перевірив на собі. Мені дійсно стало дуже легко, я себе набагато краще почуваю. Потрібно починати з любові до себе. Якщо не любиш себе, то неможливо любити когось. Коли міняєш щось в собі, міняється і сприйняття світу. Тоді вже і до тварин по – іншому відносишся. Дуже часто люди не замислюються над тим, що від вибору їжі залежить 80% нашого здоров’я.

  У вас є домашні тварини?

      Зараз немає. Влітку була курка. У нас був концерт, на якому ми представляли програму народних пісень “Українska”. Це було в дуже пафосному клубі. Для того, щоб пафосу було менше, ми сказали, що на концерт можна прийти безкоштовно, але тільки з живою куркою. Цим ніхто не скористався, окрім директора гурту ТНМК і його дружини. Вони прийшли з живою куркою і подарували її нам. Вона мужньо висиділа цілий концерт на сцені, після чого я забрав її на дачу до сина, де він піклувався нею. Турбота, правда, була досить специфічною. Він учив її літати і це пішло на користь: вона несла яйця щодня, інколи навіть по два в день. По селу пішли легенди. До нас підходили люди і запитували, чи правда, що коли курку підкидати, то вона краще несе яйця?

  –   Багато західних артистів, зокрема такі як Пол Маккартні і багато інших, займаються активним захистом тварин. Чому наші артисти не проводять подібних акцій?

  –   А наше суспільство ще не готове це серйозно сприймати. Це у нас такий загальний рівень гуманності. Наприклад люди, які перебувають при владі, у тому числі і президент країни, дуже люблять полювання. Вони вбивають тварин для розваги. Звичайно, це жахливо, але в той же час передбачено. І в нашій країні це нікого не дивує і не жахає. Треба якось переосмислювати все разом.

      На вашому сайті написано, що ви хотіли б пограти зі смертю. Вам не здається, що це свідомо програшна гра?

  Ми всі граємо зі смертю і всі рано чи пізно програємо.

              –   Якось Вас запитали про прикмети і Ви відповіли, що треба вірити не в прикмети, а в себе. Ви завжди вірили в себе?

  Мені хотілось, щоб у мене була своя група. Хотілось грати рок – н – рол. І це все збулося. Це програмування себе і оточуючого світу. Коли це збувається, тоді зростає впевненість. Спочатку це було інтуїтивно, а потім я вже почав це вивчати. Інші люди підказали мені своїми книгами, що так влаштований світ. Світ підкоряється нашій думці і нашому бажанню. Тому потрібно бути дуже акуратними зі своїми бажаннями. Мрії збуваються. Чим більше я пробував цього дотримуватися, тим більше отримував підтверджень. Напевно тому моя група стала останнім часом популярніша.

– Ваша дружина, так само як і Ви, рок – музикант, у неї була своя рок – група. Чи, може, плануєте зробити якийсь спільний проект?

      Ми удвох є лідерами і не можемо виконувати однакові функції. Ми зробили спільний музичний проект в ідеальному для нас форматі – Оксана займається діловою частиною, а я творчою. Є у нас ще один спільний проект – це наш син.

    Олена Райман, Киї в

Photos Anna Jacyniak

UC Family Magazine

By UC Family Magazine 04 Jul, 2017
1 липня Канада святкувалa своє 150-річчя.
Canada 150 Mosaic i TO Canada with Love - це проекти до 150 -річчя Канади.
Зайнялo два роки, щоб розробити та виставити понад 80 000 картин та 150 окремих фресок по всій країні. Проект Canada 150 Mosaic сформує одну гігантську фреску мозаїку довжиною 365 метрів (це чотири футбольні поля!). TO Canada with Love (До Канади з любов’ю) - це програма заходів, що проводиться по всій
Канадi.
By UC Family Magazine 30 Jun, 2017
КНИГИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
"То є Львів"
Українська мова – це мова не тільки українців, спілкуватися нею мають право мешканці України всіх національностей з потреби гуртуватися, з необхідності доходити порозуміння й ладу в спільному домі (Віталій Радчук)

Книги таких сучасник авторів як Василь Шкляр, Люко Дашвар, Любко Дереш та багатьох інших, а також всесвітньовідомі класичні твори Віктора Гюго, Еріха Марії Ремарка, Оноре де Бальзака та ще чимало інших авторів, книгами яких ви захоплюєтесь, ви зможете знайти і завантажити на цих сайтах:

http://e-bookua.org.ua/
http://javalibre.com.ua/
http://chtyvo.org.ua/
КНИГИ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ

Захоплюєтесь поезією Олександра Пушкіна, вкотре хочеться перечитати «Майстра та Маргариту» чи Вам просто хочеться читати класику, наукову літературу, книги з мистецтва, історії, психології в перекладі на російську мову, тоді завантажуйте їх тут:

http://booksshare.net/
http://www.big-library.info/
http://www.many-books.org/
КНИГИ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ

Ні ви, ні я не розмовляю англійською, але є деякі речі, які можна сказати тільки англійською мовою (Аравінд Адіга)

Англійська мова є однією з найбільш розповсюджених мов у світі, державною мовою багатьох держав та мовою міжнародного спілкування. Її знання значно допомагає Вам як у повсякденному житті, так і, скажімо, коли Ви подорожуєте чи проходите співбесіду при працевлаштуванні. Тому не забувайте поповнювати свій словниковий запас:

http://www.digilibraries.com/
http://www.bookyards.com/en/welcome
http://www.homeenglish.ru/Books.htm
КНИГИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ

Польська мова має правопис в сто разів легший, ніж в інших мовах світу! Навіть граматика не така вже й складна. (Jan Miodek)

Польська мова хоч і дуже схожа на нашу рідну – українську, та все ж має слова, які зовсім вже не співзвучні із знайомими нам відповідниками. Як на мене, польська мова є цікавою та приємною для слуху, переконайтесь:

http://wolnelektury.pl/
http://wydaje.pl/c/darmowe-ebooki
http://www.chmuraczytania.pl/
КНИГИ ФРАНЦУЗЬКОЮ МОВОЮ

Скажи, що кохаєш мене і скажи це французькою. (Jarod Kintz)

Французька – мова кохання. З чим асоціюється ця мова у вас: з французьким поцілунком, смачними круасанами, Парижем та Ейфелевою вежею, променадами над Сеною? Відчуйте милозвучність та всю красу французької, читаючи книги за чашечкою кави з круасанами, закутавшись у плед:

http://beq.ebooksgratuits.com/
http://bibliotheque-russe-et-slave.com/
http://www.ebooksgratuits.com/

By UC Family Magazine 22 Jun, 2017
 Ukrainian culture, music, artisans, food, entertainment 
More Posts
Share by: