Рукотворний дух Різдва. “У нас замовляли листівки в Канаду.”

  • By UC Family Magazine
  • 28 Dec, 2012

Наближаються зимові свята — Новий рік і Різдво, і всі ми сушимо голову, як привітати наших близьких і далеких. Пам’ятаю, у моєму дитинстві рідні купували на пошті або в кіоску «Союздрук» купу листівок — дітям дозволялося вибирати, і ми всією сім’єю сідали писати привітання. Напевно, тому вітальна листівка в мене асоціюється з веселими окатими зайцями чудового радянського художника Володимира Зарубіна. Але все це були листівки новорічні — різдвяних у радянський час, зрозуміло, не друкували. Кажуть, навіть зберігати в себе вдома старі або іноземні різдвяні листівки було небезпечно. Ще пам’ятаю, як десь у 1980-х, на новорічних листівках багато хто після слів «вітаємо з Новим роком!» почав несміливо додавати «…і Різдвом»…

Одна з перших у світі різдвяних листівок з’явилася в Англії завдяки серу Генрі Коулу, який згодом став першим директором усесвітньо відомого лондонського Музею Вікторії та Альберта. Макет і малюнок створив художник Джон Хорслі. На листівці, видрукуваній літографським способом, із ручним розписом зображено сім’ю з трьох поколінь, яка зібралася за святковим столом. Із загального тиражу листівок 1843 року 1 тис. примірників у всьому світі залишилося тільки 10 штук.

Є й інша версія, відповідно до якої перші різдвяні листівки з’явилися у вітрині книгарні в Шотландії 1841 року. Не так уже й важливо, яка з версій правдива, але немає сумніву, що перша поштова листівка з’явилася саме з нагоди Різдва. Однак сам звичай вітати одне одного з допомогою записок із привітаннями виник іще раніше. Так,
2000 років тому в Китаї напередодні свята господар вивішував біля дверей торбинку з написом «Вибачте, що не можу прийняти особисто». Він це робив для того, щоб у перший день нового року всі ті, з ким не зміг побачитися, залишили свої візитні картки зі святковими побажаннями.

У середньовічній Європі прообразом листівок заведено вважати досить популярні тоді гравюри й літографії на теми Різдва. Пізніше європейці почали надсилати одне одному листи з різдвяними й новорічними привітаннями, нерідко мальованими від руки. Діти наприкінці грудня готували такі листи батькам — тож батьки могли оцінити успіхи своїх нащадків у каліграфії та малюванні.

Коли ж мода на різдвяні листівки прийшла до нас, в Україну? 1898 року російська Громада святої Євгенії за акварельними малюнками петербурзьких художників видала серію різдвяних листівок з десяти штук накладом 10 тис. примірників. Серед них була листівка із зображенням запорозького козака, автором якої був сам Ілля Рєпін. Цю листівку й вважають першою українською різдвяною листівкою, хоча в нашому розумінні її й складно назвати різдвяною, оскільки на ній немає якихось святкових елементів — тільки козак із люлькою і місце для побажань.

Над створенням перших українських листівок із різдвяною тематикою працювали такі художники, як Осип Курилас, Олена Кульчицька, Святослав Гординський, Мирон Левицький. Улюблений мотив перших різдвяних листівок — українська коляда, і це зрозуміло, оскільки дійство таке гарне й виразне, що само проситься на папір. Листівки почали з’являтися одна за одною — адже Різдво в Україні — одне з найшанованіших, найяскравіших і найвеселіших свят. Його відзначали три дні — тут і Святвечір у колі сім’ї, і ходіння в гості до дідусів, бабусь і хрещених батьків із гостинцями, і колядки, і неодмінний вертеп… Ну а тим, до кого далеко йти в гості, звичайно, відправляли листівки з добрими побажаннями здоров’я, багатства, веселих свят. На вітальних листівках традиційно зображували символи свята — різдвяну зірку, ясла зі Святим немовлям на сіні, Марію з Ісусом, янголів, пастухів, Йосипа і волхвів, а також тварин — вола, віслюка, овець…

У радянський час ті, в кого листівки залишилися в «запасі», іноді ризикували й відправляли їх, зрозуміло, у запечатаних конвертах (!), своїм близьким. Іноді користувалися іноземними листівками, додаючи від руки український текст привітань. Ненадовго з’явилися українські різдвяні листівки тільки під час Другої світової війни — їх друкували українські повстанці. А от в еміграції друкування різдвяних листівок не припинялося — вони не тільки нагадували українським емігрантам про батьківщину, а й використовувалися для збирання коштів на боротьбу за незалежність України.

Нині паперові листівки представлено в нас неймовірно широко. Щоправда, їх трохи потіснила електронна пошта — мальовані електронні привітання зручні, гарні, а головне — долітають до адресата за секунди. Але є листівки, які з кожним роком стають дедалі популярнішими. Вони — особливі, унікальні, бо не надруковані великим накладом на залізному обладнанні, а з любов’ю створені людськими руками — теплими, живими, вмілими. Всі ці ялинки, зірочки, сніжинки, які іноді вишиті вручну, вирізані з паперу, ваблять погляд, заворожують і зворушують серце своєю щирістю. І відразу викликають симпатію до своїх творців. Із деякими з них — сестрами Наталею і Тетяною Катриченко та Лесею і Юлією Анусіними — ми й поговорили про мистецтво створення різдвяних листівок.

«Перша наша листівка з’явилася років п’ять тому, — розповідає Наталя Катриченко. — Просто одного дня набридло все те, що було представлено в магазинах (були або дуже врочисті листівки — а-ля радянського часу, або дуже жартівливі, і ці листівки були «конвеєрними»). З одного боку, був великий вибір листівок, а з іншого — при цьому величезному виборі ми з друзями примудрялися «перетинатися»: бували випадки, коли дарували одне одному практично однакові. Схотілося зробити щось особливе, щоб від цієї листівки променилося тепло».

Творчість для сестер Катриченко — хобі, але вони не виключають, що хобі може перерости у професію: «Попит на листівки handmade є. І нині він зростає. Люди хочуть дарувати близьким щось особливе, а не магазинне, не штамповане. Однак якщо в усьому світі ручна робота нині цінується дорожче, то в нас, навпаки, люди дивуються цінам на листівки, зроблені вручну. Вони не замислюються над тим, що на виготовлення однієї листівки майстер може витратити кілька годин… У нас замовляли листівки в Канаду. Там українська діаспора до всього українського ставиться по-особливому. І для них листівка ручної роботи — це не якесь маленьке доповнення до подарунка. Це сам подарунок! Оригінальний, український!».

Сестри Анусіни працюють у творчій майстерні «Грушка» і викладають народні етнічні ремесла (виготовлення ляльок, художній розпис, писанкарство тощо). У своїх роботах вони часто використають приємні на дотик природні матеріали. Ці матеріали також можуть підходити до ідеї конкретної листівки.

Як і Н.Катриченко, Леся проти обмеження фантазії: «Іноді, порушивши закон живопису, отримуєш цікавий і несподіваний результат. І заради таких моментів хочеться продовжувати працювати й знаходити нові рішення».

«Наша творчість — це улюблена справа, — розповідає Леся Анусіна. Щоранку хочеться скоріше прокинутися й почати працювати. Сьогодні можемо розписувати скриньки, а завтра взятися за виготовлення свічок, а післязавтра працювати з вовною. Спочатку ми самі довго вчилися й пізнавали секрети різних ремесел. Цьому присвятили не один рік свого життя й тепер із величезним задоволенням ділимося своїми знаннями з охочими. А попит на речі, зроблені руками, є й завжди буде, — впевнена рукодільниця. — У цьому немає жодних сумнівів. Те, що зроблено людиною, неможливо порівняти з тим, що робить машина. Ми з сестрою беремося за роботу тільки в доброму настрої, з усмішкою на обличчі й молитвою у серці. Взявши річ, виготовлену майстром, завжди відчуєш настрій, емоції та особливу енергетику. З такими речами важко розстатися, часто вони стають нашими улюбленими».

Я дивлюся на листівки майстринь і раптом знову згадую дитинство. Справді, найближчим людям, тим більше мамі, в дитинстві ми ніколи не даруємо купованих листівок — тільки зроблені своїми руками малюнки, листівки, аплікації. Бо хочеться здивувати. Потішити. Хочеться, щоб людина відчула тепло твоїх рук, серця, твою любов. Те, чого ніде не знайдеш, не купиш; те, що є тільки в тебе. Невже з роками це бажання кудись зникає? Навряд чи, скоріше, ми просто забуваємо про такий доступний і зворушливий спосіб прояву любові, як потішити своїх близьких виготовленими власноруч різдвяними листівками. Які, може, й не такі вишукані, як у справжніх рукодільниць, але несуть щирий дух Різдва…

Ольга МАЙСЬКА

zn.ua


UC Family Magazine

By UC Family Magazine 04 Jul, 2017
1 липня Канада святкувалa своє 150-річчя.
Canada 150 Mosaic i TO Canada with Love - це проекти до 150 -річчя Канади.
Зайнялo два роки, щоб розробити та виставити понад 80 000 картин та 150 окремих фресок по всій країні. Проект Canada 150 Mosaic сформує одну гігантську фреску мозаїку довжиною 365 метрів (це чотири футбольні поля!). TO Canada with Love (До Канади з любов’ю) - це програма заходів, що проводиться по всій
Канадi.
By UC Family Magazine 30 Jun, 2017
КНИГИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
"То є Львів"
Українська мова – це мова не тільки українців, спілкуватися нею мають право мешканці України всіх національностей з потреби гуртуватися, з необхідності доходити порозуміння й ладу в спільному домі (Віталій Радчук)

Книги таких сучасник авторів як Василь Шкляр, Люко Дашвар, Любко Дереш та багатьох інших, а також всесвітньовідомі класичні твори Віктора Гюго, Еріха Марії Ремарка, Оноре де Бальзака та ще чимало інших авторів, книгами яких ви захоплюєтесь, ви зможете знайти і завантажити на цих сайтах:

http://e-bookua.org.ua/
http://javalibre.com.ua/
http://chtyvo.org.ua/
КНИГИ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ

Захоплюєтесь поезією Олександра Пушкіна, вкотре хочеться перечитати «Майстра та Маргариту» чи Вам просто хочеться читати класику, наукову літературу, книги з мистецтва, історії, психології в перекладі на російську мову, тоді завантажуйте їх тут:

http://booksshare.net/
http://www.big-library.info/
http://www.many-books.org/
КНИГИ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ

Ні ви, ні я не розмовляю англійською, але є деякі речі, які можна сказати тільки англійською мовою (Аравінд Адіга)

Англійська мова є однією з найбільш розповсюджених мов у світі, державною мовою багатьох держав та мовою міжнародного спілкування. Її знання значно допомагає Вам як у повсякденному житті, так і, скажімо, коли Ви подорожуєте чи проходите співбесіду при працевлаштуванні. Тому не забувайте поповнювати свій словниковий запас:

http://www.digilibraries.com/
http://www.bookyards.com/en/welcome
http://www.homeenglish.ru/Books.htm
КНИГИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ

Польська мова має правопис в сто разів легший, ніж в інших мовах світу! Навіть граматика не така вже й складна. (Jan Miodek)

Польська мова хоч і дуже схожа на нашу рідну – українську, та все ж має слова, які зовсім вже не співзвучні із знайомими нам відповідниками. Як на мене, польська мова є цікавою та приємною для слуху, переконайтесь:

http://wolnelektury.pl/
http://wydaje.pl/c/darmowe-ebooki
http://www.chmuraczytania.pl/
КНИГИ ФРАНЦУЗЬКОЮ МОВОЮ

Скажи, що кохаєш мене і скажи це французькою. (Jarod Kintz)

Французька – мова кохання. З чим асоціюється ця мова у вас: з французьким поцілунком, смачними круасанами, Парижем та Ейфелевою вежею, променадами над Сеною? Відчуйте милозвучність та всю красу французької, читаючи книги за чашечкою кави з круасанами, закутавшись у плед:

http://beq.ebooksgratuits.com/
http://bibliotheque-russe-et-slave.com/
http://www.ebooksgratuits.com/

By UC Family Magazine 22 Jun, 2017
 Ukrainian culture, music, artisans, food, entertainment 
More Posts
Share by: