Євген Положій: Мій герой – аполітичний

  • By UC Family Magazine
  • 20 Nov, 2012
Світлана Дорош, ВВС Україна
Фото bukvoid.com.ua

Євген Положій працює у Сумах головним редактором газети “Панорама”. Багато мандрує світом, займається громадською діяльністю і пише книжки.

Його чергова книжка – “ Юрій Юрійович, улюбленець жінок ” увійшла до   довгого списку номінантів щорічної премії “Книга року ВВС-2012” . Як зізнається Євген Положій, він присвятив цю повість усім українцям свого покоління, зокрема тим, хто знайшов свою долю за межами України.

– У книжці – історія людини, досить смішна і одночасно печальна, – яка мріяла стати вчителем в Україні, працювала у піонерському таборі, головним редактором газети, але, зрештою, стала успішним кондитером у США. Насправді, це історія цілого покоління, яке через різні обставини змушене було шукати щастя не в Україні. Бо його тут просто не було для них.

– Як би ви визначили жанр повісті?

– Яким жанром можна визначити розповідь про сучасне життя? У мене є свій стиль письма, я його називаю “мізантропічний гуманізм”. Тому скажу, що повість написана у жанрі “мізантропічного гуманізму”.

– Як ви уявляєте свого читача, його звички, смаки, для кого ви писали, для якої аудиторії?

– Це люди. Не птахи і не тварини, бо наразі вони не вміють читати, або ж ми про це не знаємо. Тому я писав для людей. Однозначно.

– Яку останню книжку ви прочитали?

– “Сон кельта” Маріо Варгаса Льйоси. Як завжди, він вміє здивувати. За два останні роки на мене найбільше враження справив його роман “Війна кінця світу”. Феноменальні враження. І тепер “Сон кельта” мене знову надзвичайно вразив.

– Ви сказали, що ваша книжка смішна. На вашу думку, радянське минуле, звичайне життя дітей, піонерів, молодих людей тепер можна описувати лише з гумором? Адже справді багато речей, які тоді вважалися нормальними, тепер викликають посмішку.

– Можуть бути різні тональності і різні кути. Але Юрій Юрійович – персонаж, на якому “не висів” тягар політичної радянської системи, як і на багатьох інших молодих людях. Він про це не думав навіть. Він жив своїм життям і був політично неосвіченою людиною. Тому оповідач розповідає про смішні моменти життя, про те, яким він був легким і чесним.


Фото   Тетяни Давиденко з сайту sumno.com

– Що для вас особисто означає той період історії?

– Дитинство, юність завжди згадуються з ностальгією, бо це наша молодість. І на які б історичні часи не припало дитинство – якщо це, звісно, не період війни, голоду, страждань – людина завжди згадує своє дитинство, підліткові роки із радістю, ностальгією, з легкістю. З “нестерпною легкістю буття”, як сказав би у такому випадку Мілан Кундера.

– Чи достатньо в українській сучасній літературі творів, що присвячені радянському минулому, періоду Брежнєва, до розпаду СРСР? Чи не вважаєте ви, що це ціла “скарбниця” для письменників?

– Мені важко судити, достатньо чи ні. Якщо книжка гарна, цікава, то не важливо, який період історії там відображений. Головне – що це цікаво. Я у книзі не акцентую на якихось політичних подіях. Мій герой – аполітичний, політика пройшла повз нього, була дуже далеко від його життя. Окрім 1991 року, коли ті події торкнулися його більше.

Для публіцистики, мемуаристики важливо говорити про те, чи достатньо у нас таких матеріалів, і тоді би ми сказали, що так, їх замало. А в художній літературі – це не дуже важливо. І я й не ставив завдання відбити час у повісті. Він сам відбився.

– Чи вам доводилося чути відгуки на “Юрія Юрійовича” від молодих людей, які не жили у той період, що і ваш герой, і ви особисто?

– Молодь читає із задоволенням і сміється. Якось я їхав у потязі, і чув, як студенти читали уголос “Юрія Юрійовича” і сміялися. Я підійшов, запитав, що за письменник, вони відповіли, що не знають, я також сказав, що не чув про такого ніколи. Проте мене дуже тішить, що мою книгу читають люди різних поколінь, у тому числі ті, хто народився після розпаду СРСР.

Фото   Тетяни Давиденко з сайту sumno.com

– Чи багато ви знаєте людей, схожих на Юрія Юрійовича, які у ті часи не могли реалізуватися у своїй країні, але зробили це за кордоном? Тоді ж це були рідкісні винятки…

– Юрій Юрійович – це реальна людина. Його історія, звісно, не зовсім така, як описана у книзі, але те, що він працював вожатим у піонерському таборі і те, що він став кондитером у Солт-Лейк-Сіті, одружився саме так, як описано у повісті – це правда.

Коли він приїздив в Україну, я довго з ним спілкувався, бо він справді зник давно із цього життя, і ми не знали, де він і що робить.

– До речі, у повісті, на відміну від назви, не надто він щасливий у стосунках із жінками, навіть навпаки, він аж ніяк не їхній улюбленець…

– Не був щасливий, бо занадто серйозно до цього ставився, мабуть. Насправді для мене також загадка як для письменника і для людини, чому його не любили дівчата. Проте, він таки улюбленець жіночої статі – адже є ще мама, дружина і доньки.

А повертаючись до запитання про долю, подібну до долі Юрія Юрійовича… Насправді, дуже-дуже багато людей мого покоління виїхали до Польщ, Португалій, Іспаній і, на жаль, там і залишилися. Але долі у них склалися досить успішно. Живуть нормально, не гірше, ніж тут.

Але мені шкода, що так багато освічених, гарних, порядних людей живе по світах, а не в Україні. Але вони вже відрізаний шмат.

“Українськa правдa. Життя”

UC Family Magazine

By UC Family Magazine 26 Sep, 2017
Шведський діджей і музичний продюсер Avicii разом з британською виконавицею Рітою Орою зняли у Києві відео на пісню "Lonely Together".  джерело  www.ukrinform.ua
Опублікований на YouTube-каналі Avicii кліп за тиждень набрав більше 7 млн переглядів, передає "Новое время".

У ролику можна помітити київські локації: Ботанічний сад, парк "Перемога" і Рибальський міст.

Крім того, героями кліпу стали екс-барабанщик проектів "Alloise" та "Dvoe" Артем Угодників і його дружина Аліна.
By UC Family Magazine 26 Sep, 2017
Енергетична компанія TIU-Канада стала першим іноземним інвестором в Україну в рамках дії Угоди про зону вільної торгівлі з Канадою. Про це йдеться в повідомленні компанії, яке передано Укрінформу  www.ukrinform.ua

"TIU-Канада стає першим канадським інвестором в Україну, що користується правилами Угоди про зону вільної торгівлі з Канадою, яка набула чинності 1 серпня. TIU-Канада, дочірнє підприємство компанії Refraction Asset Management, влітку цього року почала будівництво сонячної електростанції вартістю 10 мільйонів євро у Нікополі, Дніпропетровської області. 10 мегаватна станція буде постачати електроенергію місцевим жителям та підприємствам", - йдеться у повідомленні.

"Ми пишаємося тим, що будемо першим інвестором у рамках Угоди про зону вільної торгівлі між Канадою і Україною. Але найголовніше, на практиці це дозволить TIU-Канада постачати українцям чисту енергію", - зазначила директор українського представництва TIU-Канада Валентина Белякова.

Вона також зазначила, що в Україні тарифи на відновлювану енергетику - одні з найкращих у Європі. "Тариф на постачання електроенергії в мережу чинний до 1 січня 2030 року та заохочує прямі іноземні інвестиції в Україну. Це добре для енергетичної незалежності України, а також для економічного зростання", - сказала Белякова.

Нагадаємо, Угода про зону вільної торгівлі між Канадою і Україною була підписана 11 червня, 2016 р. та набула чинності 1 серпня, 2017 р. Окрім комерційних переваг для бізнесу обох країн, угода покликана підтримати економічні реформи та ініціативи уряду щодо розвитку України, зміцнить канадсько-українське партнерство. Ця угода є результатом 5 років переговорів.

TIU-Канада – це енергетична компанія, що працює у секторі відновлюваної енергетики та знаходиться в місті Калгарі, провінції Альберта. Свою роботу в Україні компанія почала влітку цього року.
By UC Family Magazine 26 Sep, 2017
Please visit the photo exhibit "My army. See through heart" from 23 September to 30 September at 145 Evans Ave. (organized in the framework of the Invictus Games Toronto 2017)
More Posts
Share by: