Президент Конґресу українців в Канаді в провінції Онтаріо Іван Бейкер

  • By UC Family Magazine
  • 11 Nov, 2011

Президент Конґресу українців в Канаді в провінції Онтаріо Іван Бейкер :

«Навчання про голодомор у школах та інтернування канадців під час Другої світової війни, а також підтримка провінційним урядом Онтаріо становлення нових українських мігрантів і покращення ефективності програм для їх адаптації – наші приорітетні завдання.»

Цього року минає 12О-та річниця поселення перших українців в Канаді. Зараз українці в Канаді є лише дев’ятою етнічною меншиною, але тим не менш вони активно впливають на політичне життя й просувають інтереси українства у цій країні. Цьогорічне прийняття урядом провінції Онтаріо закону про відзначення 7 вересня Днем української спадщини, а також намагання впровадити у навчальну програму вивчення Голодомору як геноциду та внеску української громади у розбудову Канадського суспільства, маніфестування підтримки демократії в Україні доводять продуманість і послідовність дій Конгресу українців в Канаді. Про діяльність Конгресу українців в Канаді розповідає президент відділення в Онтаріо, Іван Бейкер.

Біографічна нота:
Іван Бейкер – консультант в Бостон Консалтинг Ґруп, магістр Таккської школи бізнесу Дартмутського коледжу та бакалавра ділового адміністрування в Школі бізнесу Шуліха Йоркського університету. Помічник депутата парламенту Канади Бориса Вжесневського, президент Конґресу українців Канади в провінції Онтаріо та виконавчий заступник у Торонто. Є членом «Ради проти насильства», яка підтримує жертви молодіжного насильства.

 – Яким є ваше походження ? Де ви народились?
– Мій дідусь і бабуся приїхали в Канаду після Другої світової війни у 1949 році. Дідусь з Буковини, а бабця з Вінничинни. Моя мама народжена в Німеччині під час війни. Я народжений в Торонто. Мене з молодого віку навчили української мови, потім ходив в українську школу. Вважаю себе канадським патріотом і шаную свою українську спадщину. Маю велику повагу до того, за що боролись мій дідусь і бабуся – української демократії. Я хотів би, щоб їх мрії про незалежну та успішну Україну здійснилась.

– Ваша родина задіяна у громадське життя української діаспори?
– Моя мама Мирослава Олексюк завжди була дуже активна в українській громаді в Канаді. Вона випускає газету «eПошту», яка розповсюджується по інтернету, розсилається по емейлу . Є тисячі людей у списку тих, хто отримує цю газету. Батько Доналд Бейкер англо-шотландського походження. Він народжений тут, у Канаді, але він завжди підтримував мою активність у громаді. Він одного разу був кандидатом на федерального депутата у Канаді. Коли я дивлюсь на свого батька, то бачу людину, яка не просто позитивно ставиться до новоприбулих мігрантів, а й приєдналася до цих людей.
  –   Яка з груп українців Канади є найбільш політично активною?
Найбільш суспільно-активними є люди, які економічно стали на ноги в цій країні. Коли розпочалась четверта хвиля міграції, то на фоні них третя хвиля була найбільш політично заангажованою. Проте зараз, після 20-ти років незалежності України , емігранти з четвертої хвилі та їх нащадки посилили причетність до політичних процесів. Я б сказав, що у цьому плані зараз встановився баланс між політичною активністю українців третьої та четвертої хвиль . Загалом, в Онтаріо зв’язок між тими хто приїхав після 1990-го року й рештою українців є досить сильний. Якщо справи стосуються сучасної України, то багато людей з четвертої хвилі дуже ангажуються. Думаю, політична активність людей, які виїхали з України у 1950-60-тих роках береться з того, що їх еміграція була не тільки економічна, а й політична, тому їх політична активність в Канаді є щось натуральне, це те над чим вони вже працюють роками. Місяць тому у Торонто було кілька маніфестацій на підтримку демократії в Україні. Я промовляв на одній з них і на мій погляд, серед людей, які брали участь, половина була з третьої хвилі, половина з четвертої.

– Якою є українська громада в провінції Онтаріо у соціологічному розрізі?
В провінції Онтаріо є приблизно 330 тисяч українців. Хоч немає точних даних, то вважається, що від 50 до 70 тисяч з них – новоприбулі українці з четвертої хвилі, тобто ті, які приїхали в Канаду після 1990-го року. Люди, які вважають себе українцями в Канаді, поширюють своє українство на багато-багато генерацій. Канадський уряд й канадське суспільство дуже заохочує, щоб люди дотримувались своїх традицій та культури. У Канаді є багато громадян, які не говорять українською, у яких дід чи прадід приїхав сюди, але вони вважають себе українцями.

– Які завдання і проекти здійснює Конгрес українців в провінції Онтаріо?
Конгрес українців в провінції Онтаріо є організацією-надбудовою, а конкретні проекти виконують ряд інших організацій. Моє завдання як президента Ради Конгресу українців в Онтаріо є представляти громади дев’яти міських відділів організації. До конгресу належать сотні інших українських організацій – культурних, спортивних, академічних і політичних. Ми представляємо українців перед урядом провінції Онтаріо, перед іншими громадами, у медіях і перед канадським суспільством. З урядом ми працюємо над справами, які стосуються української громади. Намагаємось зміцнювати українську громаду, підтримувати її активність, щоб також люди, які приїжджають нині, могли легко ввійти в канадське суспільство, утримувати українську культуру. В громаді є організації, які допомагають новим емігрантам становитись у Канаді.
Конгрес також забезпечує функціонування програм, фінансованих онтарійським урядом для адаптації нових мігрантів. Конгрес часто зустрічається з урядом провінції чи з опозиційними партіями. Четвертого жовтня цього року буде вибиратись новий уряд Онтаріо – всі онтарійці голосують на те, щоб вибрати новий уряд і нового прем’єра. Наше відділення конгресу вже місяць зустрічається із провідниками цих партіями та кандидатами. Ми надіслали більшості кандидатам питання, щоб дізнатись їхню позицію щодо справ української громади. Приміром, щодо того, що в навчальній програмі у школах провінції Онтаріо не включається інформація про Голодомор як геноцид українського народу, а також про роль, яку зіграла українська громада у розбудові Канади. Це важливо не лише для української громади, але також для ширших кіл канадського суспільства. Ми працюємо з урядовцями над тим, щоб продовжувати фінансувати організації, які допомагають мігрантам становитись , допомагають у вивченні англійської мови, з документами, знайти роботу. Наша роль – всіляко лобіювати інтереси української громади в Онтарійському уряді.

– Хто з кандидатів найбільш сприяв українським справам у провінційному уряді?
Над створенням і підтримкою закону про відзначення Дня української спадщини та його прийняттям в уряді Онтаріо працювали такі депутати, як Ґеррі Мартинюк (виборчий округ Кембридж), Донна Кенсфілд – депутатка в окрузі Етобіко-центр, Чері ДіНово (ПаркДейл-ГайдПарк). Провідництвом і підтримкою закону про визнання трагедії голодомору як геноциду українського народу та встановлення дня його пошанування у кожну четверту суботу листопада займались Дейв Левак (округ Брант), Френк Кліз (Ньюмаркет-Аурора) та Чері ДіНово (ПаркДейл-ГайдПарк).

– З якими організаціями і людьми ви співпрацюєте в Україні?
Конгрес українців в Онтаріо прямо не співпрацює з організаціями в Україні, оскільки цим займається Національний конгрес Українців в Канаді і це входить у їх обов’язки. Саме наша онтарійська гілка конгресу допомагала в організації маніфестацій проти порушень юридичної системи в Україні.
– Яка ваша особиста думка щодо процесу над Юлією Тимошенко?
Це важливий момент у розбудові демократії, оскільки щоб мати ефективну демократичну систему, дуже важливо, щоб була незалежна і справедлива юридична система. Якщо на юридичну систему впливає уряд чи політичний процес, то це є шкідливо не лише для підсудної особи, у даному випадку Юлії Тимошенко, а для всього суспільства, бо лише коли є ефективна юридична система, то є захищеними права людини. Це важливий момент не тому, що треба захищати Юлю Тимошенко, як особу, а треба захищати незалежну і справедливу юридичну систему. Виглядає на те, що у процесі над Юлією Тимошенко таки є юридичний вплив, а це є досить небезпечно для демократії України.

– Ваші враження від поїздок на Україну?
Ці поїздки були поміж 1998 та 2002 роками. Я працював з танцювальним ансамблем імені Вірського, коли він приїжджав в Канаду. Я був їхнім менеджером, а потім я поїхав з ними на Україну у 1998 році, відвідував Київ, Крим, зібрав коло знайомих в Україні.

– Якою є ваша співпраця з депутатом парламенту Канади і членом Ліберальної партії Борисом Вжесневським?
Ця людина є для мене особистим прикладом. Він багато часу вклав на користь Канади, а також України. Підтвердженням цього є його робота під час Помаранчевої революції. Це політично здібна і працьовита людина, тому я беру з нього приклад.

– Які приорітетні завдання для Конгресу Українців в провінції Онтаріо вже здійснені?
7 вересня ми відсвяткували перший день української спадщини в Онтаріо. Онтарійський уряд проголосив закон, який встановив щорічно цей день – Днем української спадщини. Плануємо влаштувати ще більш успішніше святкування наступного року. Розповсюджуємо інформацію про план дій щодо підтримки української громади політиками-кандидатами в провінційну раду Онтаріо і плануємо надалі з ними зустрічатись, щоб українські справи надалі продовжували вирішуватись. Навчання про голодомор у школах та про інтернування канадців під час Другої світової війни, а також підтримка провінційним урядом Онтаріо становлення нових мігрантів і покращення ефективності програм для їх адаптації – наші приорітетні завдання. Будемо працювати на те, щоб легше було новим мігрантам вжити свої академічні і кар’єрні можливості й знайти тут роботу. Канадське суспільство загалом є дуже відкрите до емігрантів . Канада звикла, що тут усі – емігранти чи нащадки емігрантів. Дуже багато емігрантів приїжджають з інших країн. На батьківщині вони мають перевагу, що мають освіту і робочу практику, а приїхавши в Канаду – це нівелюється. Проте, психологічне ставлення до емігрантів – позитивне. Будемо організовувати з нашими відділами по цілому Онтаріо імпрези, щоб зібрати українці усіх хвиль міграції, щоб ми берегли культуру і традиції і щоб ми були політично активними і підтримували побудову демократичної України.

розмовляла з  Іваном Бейкер Iрина Колодiйчик

UC Family Magazine

By UC Family Magazine 04 Jul, 2017
1 липня Канада святкувалa своє 150-річчя.
Canada 150 Mosaic i TO Canada with Love - це проекти до 150 -річчя Канади.
Зайнялo два роки, щоб розробити та виставити понад 80 000 картин та 150 окремих фресок по всій країні. Проект Canada 150 Mosaic сформує одну гігантську фреску мозаїку довжиною 365 метрів (це чотири футбольні поля!). TO Canada with Love (До Канади з любов’ю) - це програма заходів, що проводиться по всій
Канадi.
By UC Family Magazine 30 Jun, 2017
КНИГИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
"То є Львів"
Українська мова – це мова не тільки українців, спілкуватися нею мають право мешканці України всіх національностей з потреби гуртуватися, з необхідності доходити порозуміння й ладу в спільному домі (Віталій Радчук)

Книги таких сучасник авторів як Василь Шкляр, Люко Дашвар, Любко Дереш та багатьох інших, а також всесвітньовідомі класичні твори Віктора Гюго, Еріха Марії Ремарка, Оноре де Бальзака та ще чимало інших авторів, книгами яких ви захоплюєтесь, ви зможете знайти і завантажити на цих сайтах:

http://e-bookua.org.ua/
http://javalibre.com.ua/
http://chtyvo.org.ua/
КНИГИ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ

Захоплюєтесь поезією Олександра Пушкіна, вкотре хочеться перечитати «Майстра та Маргариту» чи Вам просто хочеться читати класику, наукову літературу, книги з мистецтва, історії, психології в перекладі на російську мову, тоді завантажуйте їх тут:

http://booksshare.net/
http://www.big-library.info/
http://www.many-books.org/
КНИГИ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ

Ні ви, ні я не розмовляю англійською, але є деякі речі, які можна сказати тільки англійською мовою (Аравінд Адіга)

Англійська мова є однією з найбільш розповсюджених мов у світі, державною мовою багатьох держав та мовою міжнародного спілкування. Її знання значно допомагає Вам як у повсякденному житті, так і, скажімо, коли Ви подорожуєте чи проходите співбесіду при працевлаштуванні. Тому не забувайте поповнювати свій словниковий запас:

http://www.digilibraries.com/
http://www.bookyards.com/en/welcome
http://www.homeenglish.ru/Books.htm
КНИГИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ

Польська мова має правопис в сто разів легший, ніж в інших мовах світу! Навіть граматика не така вже й складна. (Jan Miodek)

Польська мова хоч і дуже схожа на нашу рідну – українську, та все ж має слова, які зовсім вже не співзвучні із знайомими нам відповідниками. Як на мене, польська мова є цікавою та приємною для слуху, переконайтесь:

http://wolnelektury.pl/
http://wydaje.pl/c/darmowe-ebooki
http://www.chmuraczytania.pl/
КНИГИ ФРАНЦУЗЬКОЮ МОВОЮ

Скажи, що кохаєш мене і скажи це французькою. (Jarod Kintz)

Французька – мова кохання. З чим асоціюється ця мова у вас: з французьким поцілунком, смачними круасанами, Парижем та Ейфелевою вежею, променадами над Сеною? Відчуйте милозвучність та всю красу французької, читаючи книги за чашечкою кави з круасанами, закутавшись у плед:

http://beq.ebooksgratuits.com/
http://bibliotheque-russe-et-slave.com/
http://www.ebooksgratuits.com/

By UC Family Magazine 22 Jun, 2017
 Ukrainian culture, music, artisans, food, entertainment 
More Posts
Share by: