Кав’ярні Львова

  • By UC Family Magazine
  • 05 Oct, 2011
«В старій кав’ярні в центрі Львова…», – так починається історія львівської романтики. Тому перше, що слід зробити у місті Лева, – це скуштувати справжньої львівської кави у маленьких старовинних кав’ярнях, богемне життя яких пахне терпким ароматом гарячого напою.

«Під синьою пляшкою»

вул. Руська, 4

Для того, аби потрапити до цього закладу, потрібно від площі Ринок звернути на вуличку Руську, пройти дві арки, одна з яких досить низька, з поміткою «170 см», і тоді ви побачите крихітне приміщення лише на кілька столиків. Пиття кави тут – це справжній напівмістичний ритуал. Тьмяне світло свічок, польська та єврейська музика, дядечко, який поруч розкурює свою стару як світ люльку і синя пляшка над дверима – все скидається на подорож у часи цісаря Франца-Йосифа. Воно й не дивно, адже «Під синьою пляшкою» – найавтентичніша кав’ярня Львова, названа так само, як і перша у Відні, яку відкрив українець Юрій Кульчицький. Тут навіть старий сервант у кутку і подряпини на дерев’яних столах красномовно мовчать про свої легенди.  В меню – широкий вибір кави: по-галицьки, по-польськи,по-турецьки, «з вогником» за помірною ціною – близько 15 гривень.


«Під клепсидрою» («Дзига»)

вул. Вірменська, 35

У Львові навіть вулички пахнуть кавою. Особливо на Вірменської, де перед входом до культурно-мистецького центру – кав’ярня «Під клепсидрою». У прохолодну пору, закутавшись у коцик (так називають львів’яни плед), можна помріяти, пофілософствувати і почитати меню-газету, де крім страв і напоїв – поради «Як вижити у Львові». Мистецький антураж робить свою справу: той, хто сидітиме за сусіднім столиком, скоріш за все, виявиться письменником, поетом, музикантом чи скульптором. В меню, крім звичних по-угорськи, по-східному, по-віденськи, лате, глясе,  – Кава Вогник (кава, цукор пресований, коньяк чи ром, цитрина) та Фері-вогонь (кава, коняк або ром, кориця, сік цитрини, помаранчі). До кави можна замовити струдель, сирник, печене яблуко чи навіть сало в шоколаді. Разом з напитком Вам принесуть вафельну трубочку та цукерку. У трубочці на папірці – скручене передбачення: вірш-хоку з українським перекладом.

Попиваючи свою гарячу та міцну каву, ви раптом помітите, що прямо на вас дивиться риба з людиноподібним обличчям і загадково посміхається. Це не міраж: перед «Дзигою» – пам’ятник усмішці Олега Дергачова «Риба, яка сміється».


«Мапа»

вул. Галицька, 14

–           Доброго ранку , – привітно вітаються милі офіціантки, як тільки ви переступите поріг цієї кав’ярні, і пропонують каву та солодощі, що під скляною вітриною спокусливо поглядають на Вас.

На всіх стінах тут – картографічні шпалери різних країн та ліпнина у вигляді мапи чи символів. Крім основної зали, столики на вулиці та в підвальному приміщенні. Також в цьому місці безкоштовний wi-fi. Ціни дещо вищі – від 20 гривень за філіжанку кави.

«Золотий дукат»

вул. Івана Федорова, 20

«Золотий дукат» – місце для романтичних побачень. Тут галицькі панянки, як у відомій пісні про Роксоляну, тримають філіжанку «елегантсько двома пальцями» і звабливо посміхаються кутиками губ.  Ця кав’ярня – одна з найвідоміших, мережа яких відкрита навіть у Києві. Проте тільки у Львові вона на всі 100% зберігає свою інтригуючу атмосферу елегантних зустрічей. Один з фірмових напоїв – «Гаряча смола» (кава, чорний шоколад, горішки і вершки у вогні). Тут величезний вибір кави та десертів. Теплий кавово-шоколадно-горіховий запах просто «витає в повітрі».

«Італійський дворик»

пл. Ринок, 6

Ця кав’ярня – в єдиному львівському дворику в італійському стилі. Він знаходиться у подвір’ї палацу, зведеного 1580 року. В дворику відбувається безліч фестивалів, концертів та презентацій. Через

Середньовічний  антураж тут завжди проводять свої фотосесії наречені, а для відвідувачів грає жива класична музика. Випити кави у такому місці – обов’язок кожного туриста.

«Галка»

Ковжуна, 6

Мабуть, львів’яни всотують смак кави разом з материним молоком. Бо тільки їм одним відомо, як можна безпомилково розбиратися у десятках видів арабіки і робусти зі всього світу. Поруч з традиційною кав’ярнею «Галка» – фірмовий магазин, де можна вибрати каву, почекати поки її змелють і запакують, та повезти   додому аромат Львова. Звісно, кавомани підберуть і горнятко, і турку, ще й  

UC Family Magazine

By UC Family Magazine 25 Aug, 2017
24 серпня 2017 року, в День Незалежності України ФОМА та гурт Мандри презентували кліп на пісню " Гради Вогняні" в ім'я світлої пам'яті всіх загиблих Вояків нашої Батьківщини , що поклали душу і тіло за нашу рідну землю. За мирне небо над Україною .
Всі фото і відео цього кліпу , відзняті Олександром Глядєловим, Олесем Кромплітцом, Максимом Дондюком та Маркіяном Луцeйко протягом останніх трьох з половиною років цієї війни . Слова і музика - Сергій Фоменко.
Сергій Фоменко: "Ми також присвячуємо цей кліп і пісню світлій пам'яті загиблих в Ілловайську . Ми пам'ятаємо , ми дякуємо , ми сумуємо і схиляємо голови. Слава Героям України !"
By UC Family Magazine 23 Aug, 2017
23 серпня в Україні відзначають День державного прапора. І хоч це свято відносно нове (його почали святкувати з 2004 року), та історія українського прапора сягає сивої давнини.
Джерело  Телеканал новини «24»

Легенди про зародження

Як на українських землях з’явився символ з поєднанням синього та жовтого кольорів – достеменно невідомо. Деякі легенди говорять, що ці кольори з’явились завдяки трипільцям під час великого переселення народів.

Перша історична згадка датується 1256 роком – днем заснування Львова. Саме на гербі міста Лева поєднались ці символічні для країни кольори – жовтого лева на блакитному фоні.

Поєднання цих барв знаходимо і в добу козацтва, особливо у період XVIII століття. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

Перша письмова згадка

Під час опису Грюнвальдської битви (між військами держави Тевтонського ордену та об'єднаними військами Королівства Польського і Великого князівства Литовського та Руського, 1410 рік) автор розповідає, що львівське військо виступило під синьо-жовтими кольорами – це був синій прапор із золотим левом, що спирається на скелю.

Перша спроба утворити прямокутний прапор із жовтого та блакитного кольорів була зроблена Головною Руською радою (перша українська політична організація на Галичині, створена під час революції в Австрійській імперії для оборони прав українського населення). У 1848 році з ініціативи Ради на міській ратуші Львова вперше замайорів жовто-блакитний прапор.

Прапор і політика

Перше офіційне визнання синьо-жовтого як прапора українського народу відбулась 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила Закон, затвердивши поєднання жовтого та блакитного кольорів як стяга Української Народної Республіки.

До речі, донині точаться дискусії про те, який прапор правильний: сучасний варіант із блакитним вгорі та жовтим внизу, чи навпаки – із жовтим зверху. Деякі історики переконують: саме останній варіант використовували у часи Української Народної Республіки. Насправді ж у часи УНР використовували обидва варіанти стягу.

Нині принести український прапор на футбольний матч стало нормою, однак у часи СРСР з’явитись з синьо-жовтим полотнищем було справжнім подвигом.

Історичний футбольний матч

Справді історична подія відбулась 27 липня 1976 року. У Монреалі на Олімпійських Іграх під час футбольного матчу між збірними Німецької Демократичної Республіки та СРСР (більшість команди збірної становили гравці київського "Динамо") українці вивісили плакат із надписом: "Свобода Україні!". А українець Данило Мигаль, який жив у Канаді, наважився вибігти із синьо-жовтим прапором просто на футбольне поле та ще й станцював гопака. Акція тривала 15 секунд, після чого поліція вивела його зі стадіону. Тоді чи не вперше весь світ побачив український прапор.

" target="_top">Цей момент можна побачити на 1:15:44

Найбільший прапор України має розмір 40х60 метрів, він повністю ідентичний до пропорцій стандартного: дві рівні смуги, а ширина і висота мають співвідношення 2:3. Стяг внесли до Книги рекордів України.

Цей велетень об’їхав майже усю країну. Його розгорнули у прифронтовому Маріуполі, коли місто звільнили від терористів.


By UC Family Magazine 04 Jul, 2017
1 липня Канада святкувалa своє 150-річчя.
Canada 150 Mosaic i TO Canada with Love - це проекти до 150 -річчя Канади.
Зайнялo два роки, щоб розробити та виставити понад 80 000 картин та 150 окремих фресок по всій країні. Проект Canada 150 Mosaic сформує одну гігантську фреску мозаїку довжиною 365 метрів (це чотири футбольні поля!). TO Canada with Love (До Канади з любов’ю) - це програма заходів, що проводиться по всій
Канадi.
More Posts
Share by: