Співак з Канади Ігор Богдан зачарував Львівську публіку

  • By UC Family Magazine
  • 27 Aug, 2011

В рамках відзначення Дня Незалежності у Львові, на співочому полі музею архітектури і побуту “Шевченківський Гай” відбувся концерт колишнього львів’янина, а нині громадянина Канади, славетного соліста ансамблю   Ватра   Ігоря Богдана. Коли улюблений співак львівської публіки вийшов на сцену, глядачі аплодували йому стоячи.

 Ігор Богдан народився біля Львова. Закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім.Карпенка – Карого (спеціальність   Актор драми і кіно ). Свою артистичну кар’єру почав як актор театру, але з часом поміняв специфіку і перейшов з театру у філармонію на естраду і вже 35 років працює на сцені як співак. Перед початком концерту Ігор Богдан радо погодився відповісти на кілька запитань.

  Пане Ігоре, як так склалося, що Ви з акторства перейшли на естраду?
– Найбільшу роль в моєму житті у формуванні співака відіграв славетний ансамбль “Ватра” та покійний композитор і співак Ігор Білозір, котрий на початку 1980-х років запросив мене співати разом з Оксаною Білозір в цьому колективі. І саме його пісні “Не сип, мила, скла”, “Надивлюсь на тебе”, “Зачаруй”, “Квіти у росі” принесли мені першу славу. У 1987 році я залишив “Ватру” і перейшов у гурт О.Кульчицького. З приємністю згадую роботу в цьому гурті, адже це був кінець 80-х років – час відродження і саме цей гурт одним з перших почав відновлювати заборонені народні, стрілецькі і релігійні пісні. І ще в часи СРСР у нас появилася така програма як “Славіте Його”, куди ввійшли колядки. Ми вперше створили шевченківську програму і на естраді відтворили образ молодого Кобзаря. Було багато програм, які навіть не дозволяли показувати на Тернопільщині та Івано- Франківщині, тому що це були заборонені пісні, а нас вважали бунтівниками, тому в основному ми виступали у Львівській області і виїжджали за кордон до нашої діаспори. Пригадую, як в 1989 році нас запросили на “Студентський ярмарок” до Польщі і саме там ми заспівали на сцені “Ще не вмерла Україна”, а після цього виступу нас запросили у Сопот на Міжнародний фестиваль, який щороку збирає українців усього світу і там знову прозвучав наш Гімн та інші заборонені пісні.

  Що Вас спонукало   виїхати до Канади на постійне місце проживання?
– У 1990 р. я вже мав свій гурт “Галичани”, який підготував прекрасну Шевченківську програму, з якою ми поїхали на гастролі по Канаді. І так сталося, що хлопці позакохувалися і переженилися і з того часу ми живемо в Канаді. Але кожного року я повертаюся в Україну з концертними програмами або влітку, або на Різдво, щоби задовольнити свою душу, адже духовне життя в Канаді трохи бідніше ніж в Україні. Я дуже щасливий, що маю таку можливість, тому що приїхати раз чи два рази на рік – це не з дешевих задоволень, тим більше, що виховую трьох дітей і привожу їх в Україну, бо передаю все те, що отримав від батьків, щоб діти дорожили Україною, піснею, мовою і поки що це мені вдається.

  Чи реалізовуєте себе в Канаді як співак?
– Звичайно, що реалізовую, але це не є моя основна робота, тому що нема можливостей постійно міняти програму і виступати, але гріх жалітися. Разом зі мною у Калґарі живуть мої друзі, зокрема прекрасний музикант – аранжувальник Михайло Мусієнко (колишній музичний керівник з гурту “Галичани”) і Василь Савчук –прекрасний клавішник. Ось ми об’єднуємось і гастролюємо по Канаді та США. Двічі нам пощастило уже з Канади поїхати на гастролі в Австралію. І найголовніше – щорічне повернення в Україну.


  В Україну приїжджаєте всім репертуаром?
– Сьогодні така ситуація, що не всі музиканти мають можливість працювати на професійній сцені, а мені особисто дуже приємно і легко приїхати в Україну і підписати контракт з музикантами, тому що відчувається брак концертів для тутешнього музиканта. Коли я приїжджаю, то сходимося з моїми друзями-музикантами, маємо кілька днів на репетицію і тоді виходимо на сцену.

  Які твори виконуєте? Хто пише для Вас пісні?
– Я не є ні композитор, ні поет, а тільки виконавець. В першу чергу стараюся пропагувати нашу народну пісню у власних обробках. Пишуть для мене Олег Кульчицький, Володя Миронюк, Михайло Мусієнко, Мирослава Сидор. Виконую пісні Павла Дворського і В.Івасюка.

  Ви щороку приїжджаєте в Україну з певною метою. Яка мета цьогорічного приїзду?
– Цьогорічний приїзд пов’язаний з поїздкою українських дітей Канади в Україну. Зі мною приїхало 11 дітей. Це є десятий клас української школи, де я викладаю українську мову і літературу. Ми хочемо показати цим дітям Україну, про яку вчимо. Уже побували в Києві, Каневі, Переяславі-Хмельницькому, Камянці – Подільському, Хотині. Намагалися показати нашу історію, фортеці, адже колись Україна була однією з найсильніших країн у Європі. А будучи в Україні і не вийти на сцену до своїх прихильників, це просто неможливо і я сьогодні виходжу із сольним концертом. Я дуже щасливий, що діти мають можливість відчути дух святкування української незалежності. Для нас, батьків, це є дуже важливо. І сьогодні на сцені будуть присутні всі мої діти, тобто мої особисті діти і діти української школи, які мріють вийти зі мною на сцену і заспівати “Ще не вмерла Україна”.

А ще мені хочеться заспівати кілька пісень 80-х років і подивитися як їх сприйме українська молодь. Пам’ятаєте, після Акту проголошення Незалежності говорилося, що нову Україну будуватиме молодь і тому мені цікаво відчути це через пісню, як ця молодь виросла за 20 років Незалежності.

 Фото :Ігор Богдан зі своїми дітьми

  Чи відчули зміни в житті України?
– Зміни, звичайно, є. Україна розростається. Появилися нові прекрасні, будинки, офіси, автомобілі, будуються прекрасні дороги. Але єдине, що мене турбує, це людські душі і проблема грошей. Напевно всі ми закохані в гроші і через це забуваємо про духовність, і в Україні я це побачив особливо.

  Чи брали участь у святкуванні 120-річчя з часу переселення українців до Канади, яке проходило у червні цього року?
– Я був запрошений до Едмонтону урочисте закриття “Історичного потягу українських піонерів”. Я мав можливість двічі виступати на закритті цієї акції. Але говорячи про святкування 120-ліття, то я маю відношення безпосереднє, бо я є еміґрант і це свято намагаюся продовжити. Повертаючись до Канади, планую дати кілька концертів в Калґарі, Едмонтоні, Торонто, Вінніпезі і Ванкувері. Це буде приурочено до 35 – ліття моєї діяльності на професійній сцені і 120 – ліття поселення українців в Канаді.

  Які у Вас подальші творчі плани?
– Ви знаєте, у мене дуже багато проектів, але не всі вдається реалізувати, тому що життя за кордоном трохи інакше як в Україні. Уже через тиждень маю запрошення виступати на великому фестивалі в Монреалі. На Різдво цього року ми плануємо з Михайлом Янком показати глядачам чудову різдвяну програму. А щодо України, то ми запланували гарний проект, а саме дати кілька концертів на східній Україні до “Дня Матері” наступного року. А наприкінці травня наступного року я хочу зробити прекрасний Вечір Ігоря Білозіра, тому що завдяки йому я пішов високо у мистецтво і після його смерті мені ганьба, що я ще нічого не зробив, бо багато моїх колег уже зробили такі вечори. Це такі найближчі плани, а загалом їх є дуже багато. Маю запрошення виступати в Іспанії та Португалії і зараз ведемо переговори, щоб це провести велично, щоб якомога більше людей зібрати на цей концерт. Мені буде дуже приємно виступати перед нашою громадою в цих країнах, бо я живу тим самим життям що й вони: іноді бувають злети, іноді бувають падіння, а творчим особистостям за кордоном особливо важко.

Вся моя кар’єра проходила на Львівщині. Львів залишається для мене моїм найріднішим містом, незважаючи навіть на те, що вже 20 років живу у Канаді.

Розмовляв з Ігорем Богданом   Юрій Атаманюк
фото автора

UC Family Magazine

By UC Family Magazine 04 Jul, 2017
1 липня Канада святкувалa своє 150-річчя.
Canada 150 Mosaic i TO Canada with Love - це проекти до 150 -річчя Канади.
Зайнялo два роки, щоб розробити та виставити понад 80 000 картин та 150 окремих фресок по всій країні. Проект Canada 150 Mosaic сформує одну гігантську фреску мозаїку довжиною 365 метрів (це чотири футбольні поля!). TO Canada with Love (До Канади з любов’ю) - це програма заходів, що проводиться по всій
Канадi.
By UC Family Magazine 30 Jun, 2017
КНИГИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
"То є Львів"
Українська мова – це мова не тільки українців, спілкуватися нею мають право мешканці України всіх національностей з потреби гуртуватися, з необхідності доходити порозуміння й ладу в спільному домі (Віталій Радчук)

Книги таких сучасник авторів як Василь Шкляр, Люко Дашвар, Любко Дереш та багатьох інших, а також всесвітньовідомі класичні твори Віктора Гюго, Еріха Марії Ремарка, Оноре де Бальзака та ще чимало інших авторів, книгами яких ви захоплюєтесь, ви зможете знайти і завантажити на цих сайтах:

http://e-bookua.org.ua/
http://javalibre.com.ua/
http://chtyvo.org.ua/
КНИГИ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ

Захоплюєтесь поезією Олександра Пушкіна, вкотре хочеться перечитати «Майстра та Маргариту» чи Вам просто хочеться читати класику, наукову літературу, книги з мистецтва, історії, психології в перекладі на російську мову, тоді завантажуйте їх тут:

http://booksshare.net/
http://www.big-library.info/
http://www.many-books.org/
КНИГИ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ

Ні ви, ні я не розмовляю англійською, але є деякі речі, які можна сказати тільки англійською мовою (Аравінд Адіга)

Англійська мова є однією з найбільш розповсюджених мов у світі, державною мовою багатьох держав та мовою міжнародного спілкування. Її знання значно допомагає Вам як у повсякденному житті, так і, скажімо, коли Ви подорожуєте чи проходите співбесіду при працевлаштуванні. Тому не забувайте поповнювати свій словниковий запас:

http://www.digilibraries.com/
http://www.bookyards.com/en/welcome
http://www.homeenglish.ru/Books.htm
КНИГИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ

Польська мова має правопис в сто разів легший, ніж в інших мовах світу! Навіть граматика не така вже й складна. (Jan Miodek)

Польська мова хоч і дуже схожа на нашу рідну – українську, та все ж має слова, які зовсім вже не співзвучні із знайомими нам відповідниками. Як на мене, польська мова є цікавою та приємною для слуху, переконайтесь:

http://wolnelektury.pl/
http://wydaje.pl/c/darmowe-ebooki
http://www.chmuraczytania.pl/
КНИГИ ФРАНЦУЗЬКОЮ МОВОЮ

Скажи, що кохаєш мене і скажи це французькою. (Jarod Kintz)

Французька – мова кохання. З чим асоціюється ця мова у вас: з французьким поцілунком, смачними круасанами, Парижем та Ейфелевою вежею, променадами над Сеною? Відчуйте милозвучність та всю красу французької, читаючи книги за чашечкою кави з круасанами, закутавшись у плед:

http://beq.ebooksgratuits.com/
http://bibliotheque-russe-et-slave.com/
http://www.ebooksgratuits.com/

By UC Family Magazine 22 Jun, 2017
 Ukrainian culture, music, artisans, food, entertainment 
More Posts
Share by: