Лючінська петрівщина і перевертаники

  • By UC Family Magazine
  • 04 Jul, 2011
Село Люча, як і всі гуцульські села, багате на звичаї. Досі старші люди пригадують призабуті, веселі і багаті святкування релігійних свят. Та, на жаль, комуністична влада, яка страшним смерчем пронеслася по наших краях, зруйнувала майже все. Тільки Різдво і Великдень залишилися з давніми прекрасними традиціями, які люди святкували таємно, адже їх постійно переслідували. Натомість цією владою були запроваджені нехарактерні для гуцулів свята: 8 Березня, День радянської армії, 1 – 2 травня (день трудящих), День Перемоги, Свято “великого жовтня” тощо.

Не менш важливим за Різдво і Великдень було колись у Лючі свято первозванних апостолів “Петра і Павла”. Воно ще й вважалося святом пастухів. У цей день їм давали гостинці за добру роботу, що дало назву “Петрівщина”, бо казали “давати пастухам Петрівщину”. А ще цей день вважають серединою літа. Існує приповідка: “Справи гірші, бо час вже йде не до Петра, а до Різдва”. У давнину, в Лючі, на це свято традиційно випікали коржі – перевертаники. Готували його на розгорнутому листі капусти, де клали тонкий шар тіста із кукурудзяного борошна, замішаного зі сметаною і молоком. Зверху на тісто клали начинку із сиру, сметани, кропу і зеленої цибулі. Після цього капустяний лист обережно перегинають (перевертають) посередині, затискають краї і виходив ніби великий вареник. Запікали у печі. Випікали їх і їли тільки у цей день, а також дарували дітям – пастухам, коли вони виганяли худобу на пашу. На жаль, зараз цієї страви уже не готують.

По – особливому святкувала в цей день молодь. На пасовищі, в землі, викопували чотирикутну траншею глибиною 40-50 см. у формі стола. Середину цього “стола” накривали скатертиною, на яку накладали страви і напої. Сидінням служили застелені веретами зовнішні краї траншеї. Під час святкової гостини співали пісні у супроводі музикантів, а потім танцювали. Ця забава називалася “Варити Петра”. Як пригадують старожили, гуляння тривало до ранку.

Останній раз відсвяткували “Петрівщину” за давніми традиціями – пригадує уродженець Лючі, а нині мешканець Львова п. Андрій Лисишин – у 1945 році.

В радянські часи це свято зводилось до звичайного застілля в хаті чоловіка, який мав ім’я Петро. Іноді під час такого застілля співали українських пісень. Традиції були втрачені повністю. Вперше, після великої перерви, відсвяткували “Лючінську Петрівщину” у 2006 р., а ініціатором відродження цієї призабутої традиції були працівник культури, громадський діяч Любов Рибчанська і попередній сільський голова Микола Ковалюк. Святкували на тому ж самому місці, що й понад 60 років тому. Ця місцевість приваблює своїми чудовими краєвидами – з однієї сторони видніються прекрасні мальовничі гори, вкриті смерековими і листяними деревами, а з іншої видніється майже все село. Тоді ж пані Люба започаткувала фестини, приурочені цьому святу. На місці святкування облаштували сільське обійстя, біля якого збиралося чимало людей – як мешканців села, так і гостей з навколишніх сіл і міст. Дехто приходив пішки, а дехто приїжджав верхи на коні. Були троїсті музики і свято наповнювалось дзвінкими піснями, колоритними лючінськими коломийками, веселковим розмаїттям гуцульських вишиванок.

Школярі з лючінської школи виступали з театралізованим дійством з сільського життя, а члени лючінського церковного хору співали пісні “Батьківська земле”, “Жито – мати” та багато інших пісень, які співали у Лючі ще в давнину. Виступали співачка Євгенія Ткачук з Яблунова (родом з Вінниччини, а в Лючі вийшла заміж) і молода співачка з Коломиї Христина Бойчук. На свято запросили заслуженого артиста України Василя Звіздарика з Косова. Були й народні жарти.

Не бракувало на святі й інших розваг. Біля сцени усіх гостей частували гуцульською національною стравою – банушем з бринзою, домашньою горілкою. А ще розігрувалась лотерея, де головним призом було живе порося. Місцеві бізнесмени надавали грошову підтримку для проведення свята.

Дуже тішить те, що в час невпинного прогресу техніки, зокрема комп’ютерів, у час розгулу московської низькопробної культури, яка має негативний вплив на молодь, мешканці не підпадають під той вплив, а намагаються відродити і зберегти свою рідну культуру, свої звичаї і пісню. Намагаються прищепити цю любов своїм дітям. Це дає надію на те, що із забуття повернуться решта сільських традицій, які займуть чільне місце в обрядовості мешканців села. А відродження традицій кожного села – це вклад у відродження української культури загалом. До речі, теперішній двадцятивосьмирічний сільський голова Василь Коломийчук хоче продовжити традицію “варити Петра” і вже готується до свята.

 

Юрій Атаманюк

UC Family Magazine

By UC Family Magazine 26 Sep, 2017
Шведський діджей і музичний продюсер Avicii разом з британською виконавицею Рітою Орою зняли у Києві відео на пісню "Lonely Together".  джерело  www.ukrinform.ua
Опублікований на YouTube-каналі Avicii кліп за тиждень набрав більше 7 млн переглядів, передає "Новое время".

У ролику можна помітити київські локації: Ботанічний сад, парк "Перемога" і Рибальський міст.

Крім того, героями кліпу стали екс-барабанщик проектів "Alloise" та "Dvoe" Артем Угодників і його дружина Аліна.
By UC Family Magazine 26 Sep, 2017
Енергетична компанія TIU-Канада стала першим іноземним інвестором в Україну в рамках дії Угоди про зону вільної торгівлі з Канадою. Про це йдеться в повідомленні компанії, яке передано Укрінформу  www.ukrinform.ua

"TIU-Канада стає першим канадським інвестором в Україну, що користується правилами Угоди про зону вільної торгівлі з Канадою, яка набула чинності 1 серпня. TIU-Канада, дочірнє підприємство компанії Refraction Asset Management, влітку цього року почала будівництво сонячної електростанції вартістю 10 мільйонів євро у Нікополі, Дніпропетровської області. 10 мегаватна станція буде постачати електроенергію місцевим жителям та підприємствам", - йдеться у повідомленні.

"Ми пишаємося тим, що будемо першим інвестором у рамках Угоди про зону вільної торгівлі між Канадою і Україною. Але найголовніше, на практиці це дозволить TIU-Канада постачати українцям чисту енергію", - зазначила директор українського представництва TIU-Канада Валентина Белякова.

Вона також зазначила, що в Україні тарифи на відновлювану енергетику - одні з найкращих у Європі. "Тариф на постачання електроенергії в мережу чинний до 1 січня 2030 року та заохочує прямі іноземні інвестиції в Україну. Це добре для енергетичної незалежності України, а також для економічного зростання", - сказала Белякова.

Нагадаємо, Угода про зону вільної торгівлі між Канадою і Україною була підписана 11 червня, 2016 р. та набула чинності 1 серпня, 2017 р. Окрім комерційних переваг для бізнесу обох країн, угода покликана підтримати економічні реформи та ініціативи уряду щодо розвитку України, зміцнить канадсько-українське партнерство. Ця угода є результатом 5 років переговорів.

TIU-Канада – це енергетична компанія, що працює у секторі відновлюваної енергетики та знаходиться в місті Калгарі, провінції Альберта. Свою роботу в Україні компанія почала влітку цього року.
By UC Family Magazine 26 Sep, 2017
Please visit the photo exhibit "My army. See through heart" from 23 September to 30 September at 145 Evans Ave. (organized in the framework of the Invictus Games Toronto 2017)
More Posts
Share by: