Лючінська петрівщина і перевертаники

  • By UC Family Magazine
  • 04 Jul, 2011
Село Люча, як і всі гуцульські села, багате на звичаї. Досі старші люди пригадують призабуті, веселі і багаті святкування релігійних свят. Та, на жаль, комуністична влада, яка страшним смерчем пронеслася по наших краях, зруйнувала майже все. Тільки Різдво і Великдень залишилися з давніми прекрасними традиціями, які люди святкували таємно, адже їх постійно переслідували. Натомість цією владою були запроваджені нехарактерні для гуцулів свята: 8 Березня, День радянської армії, 1 – 2 травня (день трудящих), День Перемоги, Свято “великого жовтня” тощо.

Не менш важливим за Різдво і Великдень було колись у Лючі свято первозванних апостолів “Петра і Павла”. Воно ще й вважалося святом пастухів. У цей день їм давали гостинці за добру роботу, що дало назву “Петрівщина”, бо казали “давати пастухам Петрівщину”. А ще цей день вважають серединою літа. Існує приповідка: “Справи гірші, бо час вже йде не до Петра, а до Різдва”. У давнину, в Лючі, на це свято традиційно випікали коржі – перевертаники. Готували його на розгорнутому листі капусти, де клали тонкий шар тіста із кукурудзяного борошна, замішаного зі сметаною і молоком. Зверху на тісто клали начинку із сиру, сметани, кропу і зеленої цибулі. Після цього капустяний лист обережно перегинають (перевертають) посередині, затискають краї і виходив ніби великий вареник. Запікали у печі. Випікали їх і їли тільки у цей день, а також дарували дітям – пастухам, коли вони виганяли худобу на пашу. На жаль, зараз цієї страви уже не готують.

По – особливому святкувала в цей день молодь. На пасовищі, в землі, викопували чотирикутну траншею глибиною 40-50 см. у формі стола. Середину цього “стола” накривали скатертиною, на яку накладали страви і напої. Сидінням служили застелені веретами зовнішні краї траншеї. Під час святкової гостини співали пісні у супроводі музикантів, а потім танцювали. Ця забава називалася “Варити Петра”. Як пригадують старожили, гуляння тривало до ранку.

Останній раз відсвяткували “Петрівщину” за давніми традиціями – пригадує уродженець Лючі, а нині мешканець Львова п. Андрій Лисишин – у 1945 році.

В радянські часи це свято зводилось до звичайного застілля в хаті чоловіка, який мав ім’я Петро. Іноді під час такого застілля співали українських пісень. Традиції були втрачені повністю. Вперше, після великої перерви, відсвяткували “Лючінську Петрівщину” у 2006 р., а ініціатором відродження цієї призабутої традиції були працівник культури, громадський діяч Любов Рибчанська і попередній сільський голова Микола Ковалюк. Святкували на тому ж самому місці, що й понад 60 років тому. Ця місцевість приваблює своїми чудовими краєвидами – з однієї сторони видніються прекрасні мальовничі гори, вкриті смерековими і листяними деревами, а з іншої видніється майже все село. Тоді ж пані Люба започаткувала фестини, приурочені цьому святу. На місці святкування облаштували сільське обійстя, біля якого збиралося чимало людей – як мешканців села, так і гостей з навколишніх сіл і міст. Дехто приходив пішки, а дехто приїжджав верхи на коні. Були троїсті музики і свято наповнювалось дзвінкими піснями, колоритними лючінськими коломийками, веселковим розмаїттям гуцульських вишиванок.

Школярі з лючінської школи виступали з театралізованим дійством з сільського життя, а члени лючінського церковного хору співали пісні “Батьківська земле”, “Жито – мати” та багато інших пісень, які співали у Лючі ще в давнину. Виступали співачка Євгенія Ткачук з Яблунова (родом з Вінниччини, а в Лючі вийшла заміж) і молода співачка з Коломиї Христина Бойчук. На свято запросили заслуженого артиста України Василя Звіздарика з Косова. Були й народні жарти.

Не бракувало на святі й інших розваг. Біля сцени усіх гостей частували гуцульською національною стравою – банушем з бринзою, домашньою горілкою. А ще розігрувалась лотерея, де головним призом було живе порося. Місцеві бізнесмени надавали грошову підтримку для проведення свята.

Дуже тішить те, що в час невпинного прогресу техніки, зокрема комп’ютерів, у час розгулу московської низькопробної культури, яка має негативний вплив на молодь, мешканці не підпадають під той вплив, а намагаються відродити і зберегти свою рідну культуру, свої звичаї і пісню. Намагаються прищепити цю любов своїм дітям. Це дає надію на те, що із забуття повернуться решта сільських традицій, які займуть чільне місце в обрядовості мешканців села. А відродження традицій кожного села – це вклад у відродження української культури загалом. До речі, теперішній двадцятивосьмирічний сільський голова Василь Коломийчук хоче продовжити традицію “варити Петра” і вже готується до свята.

 

Юрій Атаманюк

UC Family Magazine

By UC Family Magazine 04 Jul, 2017
1 липня Канада святкувалa своє 150-річчя.
Canada 150 Mosaic i TO Canada with Love - це проекти до 150 -річчя Канади.
Зайнялo два роки, щоб розробити та виставити понад 80 000 картин та 150 окремих фресок по всій країні. Проект Canada 150 Mosaic сформує одну гігантську фреску мозаїку довжиною 365 метрів (це чотири футбольні поля!). TO Canada with Love (До Канади з любов’ю) - це програма заходів, що проводиться по всій
Канадi.
By UC Family Magazine 30 Jun, 2017
КНИГИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
"То є Львів"
Українська мова – це мова не тільки українців, спілкуватися нею мають право мешканці України всіх національностей з потреби гуртуватися, з необхідності доходити порозуміння й ладу в спільному домі (Віталій Радчук)

Книги таких сучасник авторів як Василь Шкляр, Люко Дашвар, Любко Дереш та багатьох інших, а також всесвітньовідомі класичні твори Віктора Гюго, Еріха Марії Ремарка, Оноре де Бальзака та ще чимало інших авторів, книгами яких ви захоплюєтесь, ви зможете знайти і завантажити на цих сайтах:

http://e-bookua.org.ua/
http://javalibre.com.ua/
http://chtyvo.org.ua/
КНИГИ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ

Захоплюєтесь поезією Олександра Пушкіна, вкотре хочеться перечитати «Майстра та Маргариту» чи Вам просто хочеться читати класику, наукову літературу, книги з мистецтва, історії, психології в перекладі на російську мову, тоді завантажуйте їх тут:

http://booksshare.net/
http://www.big-library.info/
http://www.many-books.org/
КНИГИ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ

Ні ви, ні я не розмовляю англійською, але є деякі речі, які можна сказати тільки англійською мовою (Аравінд Адіга)

Англійська мова є однією з найбільш розповсюджених мов у світі, державною мовою багатьох держав та мовою міжнародного спілкування. Її знання значно допомагає Вам як у повсякденному житті, так і, скажімо, коли Ви подорожуєте чи проходите співбесіду при працевлаштуванні. Тому не забувайте поповнювати свій словниковий запас:

http://www.digilibraries.com/
http://www.bookyards.com/en/welcome
http://www.homeenglish.ru/Books.htm
КНИГИ ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ

Польська мова має правопис в сто разів легший, ніж в інших мовах світу! Навіть граматика не така вже й складна. (Jan Miodek)

Польська мова хоч і дуже схожа на нашу рідну – українську, та все ж має слова, які зовсім вже не співзвучні із знайомими нам відповідниками. Як на мене, польська мова є цікавою та приємною для слуху, переконайтесь:

http://wolnelektury.pl/
http://wydaje.pl/c/darmowe-ebooki
http://www.chmuraczytania.pl/
КНИГИ ФРАНЦУЗЬКОЮ МОВОЮ

Скажи, що кохаєш мене і скажи це французькою. (Jarod Kintz)

Французька – мова кохання. З чим асоціюється ця мова у вас: з французьким поцілунком, смачними круасанами, Парижем та Ейфелевою вежею, променадами над Сеною? Відчуйте милозвучність та всю красу французької, читаючи книги за чашечкою кави з круасанами, закутавшись у плед:

http://beq.ebooksgratuits.com/
http://bibliotheque-russe-et-slave.com/
http://www.ebooksgratuits.com/

By UC Family Magazine 22 Jun, 2017
 Ukrainian culture, music, artisans, food, entertainment 
More Posts
Share by: