ФЕНОМЕН КОСМАЦЬКОЇ ПИСАНКИ

  • By UC Family Magazine
  • 01 Apr, 2011

 Писанкова мапа України багата і різноманітна.   Кожен етнографічний регіон має свій усталений і традиційний для краю орнамент, символіку, колористику. Багата на орнаменти Гуцульщина, але найяскравішим є космацький, який суттєво відрізняється від писанок не лише інших реґіонів України, але й від традиційної гуцульської і навіть сусідніх сіл. Космацька писанка протягом століть приваблювала гостей і дослідників. Космацькою писанкою захопився навіть колишній Президент Віктор Ющенко, котрий, перебуваючи на 4 З’їзді писанкарів у Космачі, що відбувся у рамках фестивалю “Великдень у Космачі”, брав участь у майстер-класах з розписування писанок, багато придбав для своєї колекції. Пояснити причину цього дива погодився голова Всеукраїнської координаційної ради з питань вивчення і відродження писанкарства, постійний голова з’їзду писанкарів, писанкар, дослідник теорії писанкарства, сільський голова Космача Дмитро Пожоджук.

 

              Пане Дмитре, які чинники спонукали тому, що космацька писанка (орнамент, колористика, символи) відрізняється не лише за регіоном, але й від писанок сусідніх сіл?

              — Насамперед тому, що вона є у замкнутому середовищі. Ми говоримо про локальну писанку. Космач постійно був далеко у горах і мав свою самобутню мистецьку палітру: вишивку, кераміку, ткацтво, різьбу. Якщо взяти до уваги такі села як Криворівня, Акришора, Микуличин, то вони мали свої цікаві символи, які широко використовували у народному мистецтві, зокрема у писанці. Але вже у ХХ столітті космацька писанка так потужно потиснула на ці села, тим паче вона завжди мала своїх покупців, що вони змушені були вдатися до космацької колористики і почали писати писанки у космацькому стилі, інколи використовуючи свою символіку, а часом переходили на космацьку і тим самим втратили цінність тих гарних писанок, які побутували у цих селах.

      —   Як проходив історичний процес розвитку космацької писанки?

            —Вона має свою першооснову ще в язичницьких часах, коли відбивала уявлення наших предків про світ. Якщо простежити її еволюцію початку ХХ століття, чи навіть кінець ХІХ ст., коли космацьку писанку почав досліджувати Володимир Шухевич, то дізнаємося, що вона була зовсім іншою, не характерною для теперішнього часу, бо сучасна цивілізація наскільки на неї вплинула, що зараз покупець, котрий не розуміється на символіці, переважно віддає перевагу писанці, яка блистить, має гарні фарби, рівненько написана і дешева. У такий спосіб вона почала нівелюватися, тому що використовують якомога більше простіших символів, зокрема “ільчате письмо” чи “сіточку”, якою покривають майже все яйце і десь там у медальйончику вміщують оленя або рибу. Це дуже скоро пишеться, має гарні кольори. Давня космацька символіка була досить споріднена із символікою Слобожанських земель і, зрештою, колористика космацької писанки досить наближена до колористики писанки курської чи воронезької, себто слобожанської.

              А яка причина цієї спорідненості з цими віддаленими регіонами?

— Я навіть затрудняюся сказати, бо не досліджував цього питання. Але досліджував, наприклад, колядки на космацьких теренах і на слобожанських, зокрема на Харківщині і дуже цікава деталь, що і в Космачі, і на Харківщині є колядка парубкові, для господарая і челяді [1] . Свого часу космацька попадя Климентина Лисинецька у 30-х роках ХХ ст., коли зробила розвідку про Космач і його мистецтво, зауважила, що мова, якою розмовляють у Космачі, є віддалена від мови усієї Гуцульщини і дуже наближена до традиційної української мови, яка побутує на Слобожанщині, і це також є утаємничений вузол, який належить роз’єднати науковцям.

Знаю,   що   космацька   писанка   була   гарною   завдяки   натуральним   фарбам ,   якими послуговувалися   у   давнину ?

— Якщо взяти давню космацьку писанку, то вона була цікава тим, що люди користувалися барвниками з різного зілля і трав. Ця писанка мала ніжний колорит і всі кольори були зворушливі, неприродні, привабливі. Ці фарби писанкарі виготовляли за допомогою виварювання у воді різного зілля і додаванням галуну (розчин заліза-прим. Ю.А.). З трави зановіть (дрік красильний-прим. Ю.А.) виходить жовтий колір, який має відтінок лимона. Цей колір є важливий тому, що насамперед писанку ставлять у жовту фарбу, адже на неї легко накладаються інші кольори, і якщо жовта фарба виготовлена добре, то темніші кольори добре наносяться і виходить гарна писанка. Люди у попередні століття використовували виключно такі фарби. Досить непогана жовта фарба виходить із цвіту нагідок, календули, кори дикої яблуні. Сам її виготовляв, коли мав заняття зі студентами в Івано-Франківську. Чорна фарба, яка є останньою, найкраще виходить із лушпиння волоського горіха. Але бажано, щоб останньою була вишнева, бо писанку на чорному тлі не можна дарувати дітям. З паростків озимини (жита чи пшениці) або березових чи ліщинових бруньок виходить зелена фарба. Але на космацьких писанках вона використовується дуже мало. З ягід бузини може бути фарба, в залежності від домішок галуну, вишневого або темно-синього кольору. Остання може бути ще з ягід чорниці. Певний відтінок червоної фарби може давати звіробій. Відтінок зеленої чи сірої дає трава материнки. Якщо виварювати дубову кору, то виходить коричнева фарба, а з лушпиння цибулі виходить жовтогаряча. Варто сказати, що і лушпиння цибулі, і волоського горіха використовуюють найчастіше, коли роблять дряпанку.

Чи   збереглися   сьогодні   елементи   давньої космацької   писанки ?

—Писанки останніми роками є дуже популярні, але не такі вже й традиційні. Космацькі вражають своєю філігранністю і колоритом. Колорит космацької писанки—жовтогарячий, і це поєднано органічно з місцевістю, тому що назва “Космач” розшифровується лінгвістами як “келія сонця”. А келія сонця має добру енергетику. Космач випромінює тепло і через це сюди їдуть зарядитися тією енергетикою. Космацькі гори восени є жовтогарячого кольору. У Космачі виготовляють жовтогарячі килими, ліжники,  верети… Жінки носять жовтогарячі космацькі хустки, яких нема більше у жодному селі України. Під час позаминулорічного фестивалю “Великдень у Космачі” такі хустки були подаровані дочкам і дружині колишнього Президента України В.Ющенка. Цікавою є жовтогаряча космацька вишивка, якій також властивий жовтогарячий колорит. Без цього колориту Космач не може існувати. Якщо розбити яйце, то жовток має жовтогарячу барву. Жовток, як і сама писанка, є символом зародження життя на землі. Космацька писанка впродовж століть багато що втратила, тому що непрактичність її зберігання не дала можливості, щоб до нашого часу дійшли суто космацькі писанки, які були у першородному вигляді. Бо ми можемо під час розкопок знаходити кераміку і робити висновок, якою вона колись була, але не можемо знайти писанку, бо вона тривка—упала і розбилася. І тому складно робити глибокий аналіз еволюції тієї писанки. Найдавніші космацькі писанки маємо з початку минулого століття.

Що   закладено   в   орнаменті   космацької   писанки ?

—Насамперед багато солярних знаків. Старі жінки писали писанки з такими символами, які зараз, можливо, збереглися хіба що в музеях. Молоді зводяться до того, що має бути добрий колір, якнайменше орнаменту, тобто відбулося урізноманітнення і видозмінення. Нинішня писанка складається з двох медальйонів, у якому вміщується олень, риба, або дерево життя, або розміщують гуцульську хату і біля хати зображують тварин, хоча тварини також мають свій закон. Ніколи на космацькій писанці не бачимо свині чи корови. Бачимо коня, оленя, рибу, півня. Кінь є символом неба, бо святий Ілля їде на конях, і якщо то є символом неба, то повинно бути гарячого кольору. У природі часто бачимо коня чорного, а на писанці—ніколи, тому що чорний колір не випромінює тепла. Так само на космацькій писанці поширений знак “штерн” [2] , але вона ніколи не буває чорного кольору. На писанці є цікаві два медальйончики, які знаходяться знизу і зверху. У цей медальйончик вкладають квітку ружі, а може бути й кінь. Дуже часто там є безконечник. Часто є один або два олені, а між ними дерево життя. Роги оленя символізують проміння сходячого сонця. Риба є символом життя і смерті. Півень— вістун дня, провісник світла. Поширена також символіка листя дуба, адже дуб—найвище дерево в Україні, у яке вдаряє грім. Цей знак є символом погоди. Є ще символ (поширений і на воронезьких писанках), подібний до зубів поперечної пили. Це є символ блискавки. Поширений трикутник з кружечком усередині. Це символ божого ока. Поширені на космацькій писанці церкви і монастирі, що є символом Небесної гори.

Відомо ,   що   підготовка   до   розпису   писанок   у   Космачі   була   особливою?

—Писанкування починали з молитви. Писанкарки шукали від трьох до дев’яти яєць від курки—первістки, яка знесла перше яйце. Ці яйця розбивали до дерева і додавали до жовтої фарби, бо казали, що добре фарба ловиться і писанки будуть світлі. А ще писанкарка мусіла підготуватися духовно: у неї не повинно бути злих думок, повинна дотримуватися посту. Коли вже писали, обов’язково стереглися, щоби в хату не зайшла якась жінка і не зурочила. Бо коли прийде, то ця писанкарка надалі не зможе писати гарні писанки. Намагалися писати до схід сонця. Якщо хтось таки зайшов, то говорили: “Сіль тобі в очах, а кремінь у зубах. Як не шкодить земля воскові, так аби не пошкодили твої очі моїм писанкам”.І якщо хтось спробує стверджувати, що писали писанки на вечорницях, то це була рідкість. Здібні писанкарки намагалися писати на самоті.

Колись космацькі писанкарки розписували писанки тільки від руки, а зараз малюють олівцем зразки, прикладають допоміжні засоби, щоб лінії були рівні. Писанкарка мала вже набиту руку, писала гарно, лінія виходила чіткою, виразною. Наші писанкарки напам’ять знали певну кількість символів, які вони розміщували в тому чи іншому порядку. Одна писанкарка писала з хрестами, інша з церквами, а та ключкові, інша—пушкаті. До речі, у нас було багато і зараз збереглося таких символів, які запозичені на писанку з космацької вишивки. Це насамперед традиційні узори космацьких вуставок таких як ружеві, ріцки, ключкові, пушкаті. Дуже прикро, коли багато науковців видають книжки і збирають писанкові знаки з різних джерел, не будучи на місці, і ці писанки зараховують просто до гуцульських, тоді коли вони є космацькі. Звісно, що входять до гуцульського регіону, але мають своє локальне середовище.

А   чи   задовільний нинішній стан писанкування у Космачі ?

—Самих писанкарок є понад півтисячі. На високому рівні проводиться писанкарство у школі. Є три жінки, постійні делегатки З’їзду писанкарів і різних конгресів, які ведуть гуртки: Ганна Подоляк, Ганна Бодруг і Марія Дзвінчук. А ще ми проводимо районні та обласні конкурси дитячої писанки, на яких діти з Космача завжди мають перші місця. Діти пишуть змалечку. Був випадок, коли на дитячому конкурсі дівчинка у 6 років заняла перше місце. Писанкарство у Космачі має попит і дуже відчувається молодіжний дух, особливо серед школярів.

—Цікаво,   хто Вас навчив писанкувати? Які   орнаменти   використовуєте   у   своїх   авторських писанках ?

—Моя мама дуже добре писала писанки. Але так сталося, що одного року була хвора і не писала, а мене послала на присілок Мел до родички Параски Шкодяк, яка мала нам написати писанок на Великдень. Я прийшов туди, уже будучи студентом, а вона ще не встигла дописати. Тоді каже: “Будеш мені допомагати. А я кажу: “Не буду, бо не вмію того робити”. Будеш, будеш, я тобі зараз покажу—наполягала вона. Показала. І так сталося, що вона була моєю вчителькою з писанкарства.

Роблю сюжетні писанки: коли гуцули за столом набуваються, коли сусідка із сусідкою на воротях розмовляє, обороги [3] , копиці. Пробував робити портрети Шевченка, Лесі Українки—і виходили досить непогано, але в основному стараюся брати стародавню символіку, яку сучасні писанкарки призабули.  

Нещодавно   з’явилася   традиція   писати   писанки   на   страусиному   яйці .

—Раніше це не було традицією, бо страусів у нас не було. Але якщо українці Слобожанщини здавна писали на різних яйцях, то космачани тільки на курячих, але зараз пишуть на перепелиних, качачих, гусячих і на страусиних. Останні писанки мають великий попит. Тим паче, що зараз в Івано-Франківську і Рожнові розводять страусів. Але це складно писати, бо яйце велике і треба його шліфувати, вирівнювати поверхню, яка не дуже рівна.

 

 

Розмовляв з Дмитром Пожоджуком

Юрій Атаманюк

Фото: Ю.Атаманюк, М.Іванишин

 

  ПІДПИСИ ДО ФОТО:

 

1. PYSANKA KOSMACH   1—Дмитро Пожоджук вручає сирного коника і писанку Президентові В.Ющенку (30.04.08 р.)

2. PYSANKA KOSMACH   2—писанка Ганни Линдюк на страусиному яйці

3. PYSANKA KOSMACH   3—писанка Марії Кіращук на страусиному яйці

4. PYSANKA KOSMACH   4—Майстер-клас писанкарства у Космачі

5. PYSANKA KOSMACH   5—писанки Марії Ісайчук (Космач)

6. PYSANKA KOSMACH   6—писанка – символ Небесної гори

 

 



[1]   Жіноцтво

[2]   Зоря (нім.)

[3]   Будівля для зберігання сіна

UC Family Magazine

By UC Family Magazine 26 Sep, 2017
Шведський діджей і музичний продюсер Avicii разом з британською виконавицею Рітою Орою зняли у Києві відео на пісню "Lonely Together".  джерело  www.ukrinform.ua
Опублікований на YouTube-каналі Avicii кліп за тиждень набрав більше 7 млн переглядів, передає "Новое время".

У ролику можна помітити київські локації: Ботанічний сад, парк "Перемога" і Рибальський міст.

Крім того, героями кліпу стали екс-барабанщик проектів "Alloise" та "Dvoe" Артем Угодників і його дружина Аліна.
By UC Family Magazine 26 Sep, 2017
Енергетична компанія TIU-Канада стала першим іноземним інвестором в Україну в рамках дії Угоди про зону вільної торгівлі з Канадою. Про це йдеться в повідомленні компанії, яке передано Укрінформу  www.ukrinform.ua

"TIU-Канада стає першим канадським інвестором в Україну, що користується правилами Угоди про зону вільної торгівлі з Канадою, яка набула чинності 1 серпня. TIU-Канада, дочірнє підприємство компанії Refraction Asset Management, влітку цього року почала будівництво сонячної електростанції вартістю 10 мільйонів євро у Нікополі, Дніпропетровської області. 10 мегаватна станція буде постачати електроенергію місцевим жителям та підприємствам", - йдеться у повідомленні.

"Ми пишаємося тим, що будемо першим інвестором у рамках Угоди про зону вільної торгівлі між Канадою і Україною. Але найголовніше, на практиці це дозволить TIU-Канада постачати українцям чисту енергію", - зазначила директор українського представництва TIU-Канада Валентина Белякова.

Вона також зазначила, що в Україні тарифи на відновлювану енергетику - одні з найкращих у Європі. "Тариф на постачання електроенергії в мережу чинний до 1 січня 2030 року та заохочує прямі іноземні інвестиції в Україну. Це добре для енергетичної незалежності України, а також для економічного зростання", - сказала Белякова.

Нагадаємо, Угода про зону вільної торгівлі між Канадою і Україною була підписана 11 червня, 2016 р. та набула чинності 1 серпня, 2017 р. Окрім комерційних переваг для бізнесу обох країн, угода покликана підтримати економічні реформи та ініціативи уряду щодо розвитку України, зміцнить канадсько-українське партнерство. Ця угода є результатом 5 років переговорів.

TIU-Канада – це енергетична компанія, що працює у секторі відновлюваної енергетики та знаходиться в місті Калгарі, провінції Альберта. Свою роботу в Україні компанія почала влітку цього року.
By UC Family Magazine 26 Sep, 2017
Please visit the photo exhibit "My army. See through heart" from 23 September to 30 September at 145 Evans Ave. (organized in the framework of the Invictus Games Toronto 2017)
More Posts
Share by: