Українські освітяни планують перейняти досвід Оттави (Канада)

  • By UC Family Magazine
  • 18 Apr, 2013

Івано-Франківськ і Мелітополь (Запорізька область) — поки що єдині українські міста, де у школах планують ввести посаду «шкільного офіцера». Така новація є спільним українсько-канадським проектом, який розрахований на п’ять років. У Канаді його запровадили у 2006 році. Саме туди, аби набратися досвіду, в листопаді минулого року відправилась делегація з Івано-Франківська. Там були чиновники, представники кримінальної міліції у справах дітей, освітяни.

За словами начальника обласного відділу кримінальної міліції у справах дітей   Алли Лемчак, у Канаді ця програма діє шляхом переконань, роз’яснень і розмов зі школярами.

«Полісмен грає з дітьми у футбол, баскетбол, у них дружні відносини, — розповідає Лемчак. — Вразила різниця в підходах. Наприклад, у нас, якщо дитина вчинила злочин, то проти неї відкривають кримінальне впровадження і справу відправляють до суду. А в Канаді її намагаються вивести з кримінальної юстиції всіма можливими способами. Там засудити — крайній метод».

За кордоном потреба такої програми та появи «шкільного полісмена» виникла через великі проблеми зі зброєю та наркотиками серед школярів. Не секрет, що розповсюдження та вживання наркотиків є актуальною проблемою і в Україні. Добре, що хоч про зброю поки що не йдеться.

«З початку цього року на Прикарпатті вже порушено 31 кримінальне впровадження відносно дітей, — говорить Алла Лемчак. — Переважають крадіжки, тілесні ушкодження. І, як не прикро, у нас збільшується кількість злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків. Цьогоріч уже маємо сім таких випадків, проти двох у минулому році».

Якщо не в школі, то де?

В Івано-Франківську проект планують запустити з вересня цього року. А поки що міліція й директори шкіл розробляють своєрідні меморандуми про співпрацю.

У цих паперах зазначатиметься, в яких випадках директор школи зобов’язаний повідомити закріпленого за школою міліціонера про те, що відбувається в закладі. Чи це буде через лінію 102, чи на мобільний. А «шкільні офіцери» беруть на себе зобов’язання проводити різноманітні бесіди, відвідувати масові акції у школах, виступати на батьківських зборах тощо. Угоди підписуватимуть не організації, не установи, а конкретні люди: директор школи і «шкільний офіцер».

«Кожна сторона бере на себе відповідальність, — стверджує Лемчак. — Наприклад, є багато випадків, коли діти протягом тривалого часу, без поважних причин, не відвідували школу, а навчальні заклади про це не завжди повідом­ляли. Тепер будуть повідомляти нам. Якщо дитина не відвідує занять, значить вона займається чимось іншим. Можливо, сидить у комп’ютерних клубах, жебракує, може бути будь-що. Тепер будемо реагувати швидше».

За кожним офіцером планують закріпити по три-чотири школи, тому він не перебуватиме весь час в одному закладі.   «У нашому штаті є десять працівників, а шкіл у місті — 25, — пояснює Алла Лемчак. — Але в нас буде налагоджена тісна співпраця зі шкільними психологами. Є випадки, коли дитина йде з дому, то найперше звертаємося саме до них. Бо вони тестують дитину, знають, що в неї на думці, і куди вона могла піти».

Працівники кримінальної міліції у справах дітей вже пройшли два навчання, на які спеціально приїздили експерти з Канади. Результатами задоволені обидві сторони.

«З листопада наші працівники виступають на батьківських зборах з роз’яснювальною роботою, — говорить Лемчак. — Не думаю, що батьки будуть проти безпечного середовища у школі. У рамках програми «Безпечна школа» хочемо ініціювати перед органами місцевого самоврядування встановлення камери відеоспостереження у коридорах і шкільних подвір’ях. От, буквально недавно затримали наркомана, який на території школи № 18 збував наркотики. У нього вилучили три кілограми макової соломки. У розмові той зізнався, що не сподівався у школі зустріти міліціонерів…».

Освітяни просять підмоги

Їздила до Канади з делегацією і начальник міського управління освіти та науки   Наталія Микула. Після поїздки, у грудні минулого року, вона скликала нараду директорів шкіл, де і поділилася з ними всім побаченим і почутим.

«Ми розглядали та обговорювали практику канадських шкіл, і скажу, що наші директори зацікавлені в тому, аби при школі були офіцери міліції, — каже Микула. — Це буде суттєве полегшення в їхній роботі. Сьогодні, скажемо, сили школи вичерпані. Навіть, якщо того хулігана приведуть до директора, то він його й не послухає. Ми не бачимо в цьому нічого поганого. Це добра співпраця міліції з учнівською, педагогічною, батьківською громадою. Адже перше завдання програми — не покарати, а допомогти та пояснити».

З 26 лютого по 1 березня заступники з виховної роботи та директори шкіл також проходили навчання під керівництвом канадців.

За словами директора школи № 4 Марії Семочко, ця програма має дати велику підмогу освітянам. «Наприклад, у нашій школі вже три роки працює охоронець, — розповідає директор. — І це знач­на допомога вчительському колективу та учням, бо чужий до школи не зайде. А «шкільний офіцер» зможе більше часу приділити конкретній дитині чи класу. Зможе все добре дітям роз’яснити, поговорити з ними. Такий проект дуже потрібний, бо бачите, що твориться на вулицях?».

Аби не зіпсували…

Якщо міліціонери та освітяни бачать лише позитиви, то в батьків думки різняться.

«Не у всіх школах є охорона, тому потрібно запроваджувати «шкільних офіцерів», — стверджує мама семикласниці   Мар’яна Кістерьова.   — Всі ми знаємо, який сьогодні світ, якими стають діти під впливом сучасного життя. У більшості випадків вчителі не завжди сядуть поговорити з дитиною, бо їм, відверто кажучи, байдуже. Батьки можуть бути за кордоном, і такі діти просто неконтрольовані. Недавно зустріла знайому. Її онук ходить у сьомий клас. Дитина про все розповідає бабці. Наприклад, його однокласниці вже курять на перервах. А що роблять старшокласники?! Діти розпущені, тому добре, якщо буде хоч якийсь конт­роль. Питання в тому, наскільки відповідально той «шкільний офіцер» буде ставитися до своєї роботи. Якщо прийшов і пішов, аби для галочки, як у нас найчастіше робиться, то вони просто зіпсують хорошу ідею. Якщо ж людина нормальна, дійсно підготовлена, то результати будуть позитивними. Може, комусь і поможе».

А от мама третьокласниці Тетяна Осташ — категорично проти. Жінка каже, що не хоче, аби з її дитиною спілкувався міліціонер чи навіть заходив до школи.   «З двох рочків, як дитина пішла у садочок, вихователі постійно лякали її міліцією, — обурюється пані Тетяна. — І зараз коли чує сирену, то боїться. Тому для чого їй зараз у школі бачити міліціонера? Міліції більше нема що робити? Більше нема з ким проводити роз’яснювальну роботу? Тоді для чого у школі шкільний психолог?»

Напевно, ідея має право на життя. І, напевно, той шкільний міліціонер допоможе справитися зі злочинами у школі — з наркотиками, крадіжками, зброєю чи ще якоюсь гидотою. Аби все відбувалося в рамках закону і з розумом. Але ж виховання батьків не замінить жоден полісмен — ні канадський, ні український. І то вже інша проблема.

«РепортеР»

UC Family Magazine

By UC Family Magazine 25 Aug, 2017
24 серпня 2017 року, в День Незалежності України ФОМА та гурт Мандри презентували кліп на пісню " Гради Вогняні" в ім'я світлої пам'яті всіх загиблих Вояків нашої Батьківщини , що поклали душу і тіло за нашу рідну землю. За мирне небо над Україною .
Всі фото і відео цього кліпу , відзняті Олександром Глядєловим, Олесем Кромплітцом, Максимом Дондюком та Маркіяном Луцeйко протягом останніх трьох з половиною років цієї війни . Слова і музика - Сергій Фоменко.
Сергій Фоменко: "Ми також присвячуємо цей кліп і пісню світлій пам'яті загиблих в Ілловайську . Ми пам'ятаємо , ми дякуємо , ми сумуємо і схиляємо голови. Слава Героям України !"
By UC Family Magazine 23 Aug, 2017
23 серпня в Україні відзначають День державного прапора. І хоч це свято відносно нове (його почали святкувати з 2004 року), та історія українського прапора сягає сивої давнини.
Джерело  Телеканал новини «24»

Легенди про зародження

Як на українських землях з’явився символ з поєднанням синього та жовтого кольорів – достеменно невідомо. Деякі легенди говорять, що ці кольори з’явились завдяки трипільцям під час великого переселення народів.

Перша історична згадка датується 1256 роком – днем заснування Львова. Саме на гербі міста Лева поєднались ці символічні для країни кольори – жовтого лева на блакитному фоні.

Поєднання цих барв знаходимо і в добу козацтва, особливо у період XVIII століття. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

Перша письмова згадка

Під час опису Грюнвальдської битви (між військами держави Тевтонського ордену та об'єднаними військами Королівства Польського і Великого князівства Литовського та Руського, 1410 рік) автор розповідає, що львівське військо виступило під синьо-жовтими кольорами – це був синій прапор із золотим левом, що спирається на скелю.

Перша спроба утворити прямокутний прапор із жовтого та блакитного кольорів була зроблена Головною Руською радою (перша українська політична організація на Галичині, створена під час революції в Австрійській імперії для оборони прав українського населення). У 1848 році з ініціативи Ради на міській ратуші Львова вперше замайорів жовто-блакитний прапор.

Прапор і політика

Перше офіційне визнання синьо-жовтого як прапора українського народу відбулась 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила Закон, затвердивши поєднання жовтого та блакитного кольорів як стяга Української Народної Республіки.

До речі, донині точаться дискусії про те, який прапор правильний: сучасний варіант із блакитним вгорі та жовтим внизу, чи навпаки – із жовтим зверху. Деякі історики переконують: саме останній варіант використовували у часи Української Народної Республіки. Насправді ж у часи УНР використовували обидва варіанти стягу.

Нині принести український прапор на футбольний матч стало нормою, однак у часи СРСР з’явитись з синьо-жовтим полотнищем було справжнім подвигом.

Історичний футбольний матч

Справді історична подія відбулась 27 липня 1976 року. У Монреалі на Олімпійських Іграх під час футбольного матчу між збірними Німецької Демократичної Республіки та СРСР (більшість команди збірної становили гравці київського "Динамо") українці вивісили плакат із надписом: "Свобода Україні!". А українець Данило Мигаль, який жив у Канаді, наважився вибігти із синьо-жовтим прапором просто на футбольне поле та ще й станцював гопака. Акція тривала 15 секунд, після чого поліція вивела його зі стадіону. Тоді чи не вперше весь світ побачив український прапор.

" target="_top">Цей момент можна побачити на 1:15:44

Найбільший прапор України має розмір 40х60 метрів, він повністю ідентичний до пропорцій стандартного: дві рівні смуги, а ширина і висота мають співвідношення 2:3. Стяг внесли до Книги рекордів України.

Цей велетень об’їхав майже усю країну. Його розгорнули у прифронтовому Маріуполі, коли місто звільнили від терористів.


By UC Family Magazine 04 Jul, 2017
1 липня Канада святкувалa своє 150-річчя.
Canada 150 Mosaic i TO Canada with Love - це проекти до 150 -річчя Канади.
Зайнялo два роки, щоб розробити та виставити понад 80 000 картин та 150 окремих фресок по всій країні. Проект Canada 150 Mosaic сформує одну гігантську фреску мозаїку довжиною 365 метрів (це чотири футбольні поля!). TO Canada with Love (До Канади з любов’ю) - це програма заходів, що проводиться по всій
Канадi.
More Posts
Share by: